У Києві частково знімають захисні конструкції з памʼятників: під укриттями виявили плісняву та рослинність

У Києві поступово знімають тимчасові захисні конструкції з пам’ятників, які встановили на початку повномасштабного російського вторгнення. Фахівці перевіряють стан монументів, оскільки тривале перебування під щільними укриттями може призводити до накопичення вологи, появи плісняви та руйнування матеріалів.

Про це повідомили у Київській міській державній адміністрації (КМДА).

Фото: КМДА

У департаменті охорони культурної спадщини пояснили, що рішення про демонтаж конструкцій ухвалюють окремо для кожного пам’ятника, враховуючи його стан та необхідність подальшого захисту від російських обстрілів.

Захисні споруди допомагають уберегти монументи від вибухових хвиль та уламків, однак тривале перебування під щільними матеріалами може негативно впливати на їхній стан. Зокрема, через накопичення вологи та перепади температур на поверхнях виникають пліснява, корозія й інші пошкодження.

Перший заступник директора департаменту охорони культурної спадщини КМДА Сергій Сабуров нагадав, що в перші місяці повномасштабного вторгнення міські служби разом із волонтерами, волонтерками та благодійниками облаштували захисні конструкції навколо 18 пам’ятників столиці.

За його словами, такі укриття вже довели свою ефективність. Наприклад, під час однієї з російських атак захисне риштування навколо пам’ятника Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській взяло на себе удар та вберегло монумент від пошкоджень.

Водночас перевірки виявили й негативні наслідки тривалої ізоляції пам’яток. Зокрема, під час обстеження мармурового пам’ятника княгині Ользі фахівці виявили плісняву, яка утворилася через накопичення вологи в піщаному укритті. А під захисною конструкцією пам’ятника Богдану Хмельницькому проросли рослини, коріння яких почало руйнувати структуру постаменту.

Фото: КМДА

У КМДА також пояснили, що через порушення природного мікроклімату на бронзових елементах пам’яток можуть з’являтися сольові відкладення та ознаки корозії. Тому перед демонтажем міські служби проводять обстеження та консультуються з фахівцями й фахівчинями. Залежно від результатів перевірки та безпекової ситуації захисні конструкції можуть повністю зняти, вдосконалити або встановити повторно.

Окрім цього, у столиці розвивають цифрові способи збереження культурної спадщини. Зокрема 3D-сканування, фотограмметрія та детальні обміри допомагають створювати точні цифрові моделі пам’яток. Якщо російські обстріли пошкодять монументи, ці матеріали можна буде використати для їхньої реставрації чи відновлення.

У департаменті наголосили, що універсального способу захисту пам’яток під час війни немає, тому міська влада має одночасно враховувати загрозу російських атак та ризики, які створюють для монументів самі захисні конструкції.

Нагадаємо, що, за даними Міністерства культури України, станом на кінець вересня 2026 року російська агресія пошкодила або зруйнувала 2161 об’єкт культурної спадщини та 2665 закладів культури. Зокрема, в Києві постраждали 285 об’єктів культурної спадщини. Серед пошкоджених у столиці пам’яток є й об’єкти, які входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Так, унаслідок російської атаки 4 вересня 2026 року постраждав Будинок консисторії на території Національного заповідника “Софія Київська”. Вибухова хвиля вибила в будівлі вікна та пошкодила віконні рами.

Раніше, під час масованого обстрілу Києва 15 червня, російські війська пошкодили Києво-Печерську лавру, Мистецький арсенал, Національний палац мистецтв “Україна” та костюмний цех кіностудії імені Олександра Довженка.

Паралельно Україна впроваджує нові технології для документування культурної спадщини. Зокрема, у липні 2025 року Чехія передала Україні мобільну станцію ARK III, призначену для цифровізації пам’яток, яким загрожує знищення внаслідок війни.