У Харкові “одружилися” військова та активістка

25 серпня, у межах ЛГБТ-прайду, у Харкові зіграли “весілля” Аліни Шевченко та активістки Станіслави Петлиці. Перформанс провели біля Центрального палацу одруження. Від офіційного одруження святкування відрізнялося тільки тим, що жінки не реєстрували шлюб у РАЦСі, оскільки наразі це неможливо.

Про це повідомляє KharkivPride.

Фото: KharkivPride

Так, Станіслава – місцева фем- та ЛГБТ-активістка. Аліна – військова з Харківської області, капітан та офіцер штабу бригади. Вона служить з 2015 року. У колективі знають про її сексуальну орієнтацію та про заручини з партнеркою.

“Біля Палацу одруження наречені пройшли традиційний український обряд – обсипання вівсом, пшеницею, рисом, гречкою, цукерками, пелюстками, монетами та фотографувалися з гостями. Далі дівчата гуляли містом, кидали букети та повісили замок, який символізуватиме їхні міцні стосунки. А у майбутньому, можливо, і офіційний шлюб”, – кажуть організатори заходу.

Фото: KharkivPride

KharkivPride наголошує, що офіційно оформити свої стосунки Аліна та Станіслава не мають можливості, адже в Україні досі відсутня шлюбна рівність для всіх сімейних пар. Частковим розв’язанням проблеми могло б стати ухвалення законопроєкту №9103 про реєстровані (цивільні) партнерства.

Цей закон не означатиме шлюбну рівність, він лише регулюватиме відносини одностатевих та різностатевих пар. 

Фото: KharkivPride

Нині для ЛГБТ-партнерів, зокрема і військових, досі існує цілий ряд обмежень:

• неможливість приймати рішення за партнера в критичних для життя й здоров’я ситуаціях, відвідувати у реанімації;
• виконувати “останню волю”, розпоряджатися тілом партнера після смерті;
• відсутність права на утримання і догляд для непрацездатного партнера;
• неможливість отримувати лікарняні для догляду за хворим партнером;
• неможливість бути опікуном для недієздатного партнера (стаття 63 Цивільного кодексу України);
• неможливість оформити спільне медичне страхування;
• неможливість спільно володіти майном;
• неможливість успадковувати майно за законом і отримувати пов’язані з цим податкові пільги (спадкування за заповітом – 5% податку, за законом – нульова ставка);
• неможливість бути похованим разом з партнером у родинній могилі;
• недоступність пільгового кредитування для сім’ї;
• неможливість отримання державної підтримки після загибелі партнера.
• неможливість знати, якщо партнер поранений, захоплений або мертвий.

Нагадаємо, що 7 березня до Верховної Ради подали законопроєкт про реєстровані цивільні партнерства. Якщо його ухвалять, то укласти реєстроване партнерство зможуть як одностатеві, так і різностатеві пари. Зокрема, під час повномасштабної війни, на важливості цієї можливості наголошували ЛГБТ-військові. 

1 червня Європейський суд з прав людини визнав порушення Україною права одностатевої пари Андрія Маймулахіна та Андрія Марківа, яка не може укласти шлюб в країні й стикається з дискримінацією. 

У липні Євродепутати звернулися до президента України Володимира Зеленського, голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та голови комітету з питань правової політики Дениса Маслова й усіх членів цього комітету з закликом добитися ухвалення законопроєкту №9103 “Про інститут реєстрованих партнерств”.

Читайте також: Цивільні партнерства: що це таке, для кого вони та чому важливо ухвалити закон