У Грузії журналіста опозиційного телеканалу арештували на 30 діб за критику політиків у соцмережах
19 жовтня суд у Тбілісі призначив 30 діб адміністративного арешту журналісту й ведучому опозиційного телеканалу Formula Вахо Санаї через дописи в соціальних мережах із критикою представників керівної партії “Грузинська мрія”. Це вже другий арешт і третє покарання журналіста за подібні висловлювання протягом останніх місяців.
Про це пише Reuters із посиланням на грузинське інформагентство Interpressnews.
Фото: InterpressnewsРішення ухвалив суддя Тбіліського міського суду Торніке Кочкіані. Міністерство внутрішніх справ Грузії звинуватило журналіста в образі політиків у трьох публікаціях у соцмережах.
Йдеться про спікера грузинського парламенту Шалву Папуашвілі та депутата від “Грузинської мрії” Володимира Божадзе. У дописах Саная критикував політиків, зокрема використовував грубі та нецензурні висловлювання.
Сам журналіст не прийшов на судове засідання, оскільки вважає переслідування за публікації в інтернеті абсурдним. Після оголошення рішення правоохоронці затримали його біля будинку.
Коментуючи вирок, Саная заявив, що влада намагається його арештом змусити суспільство мовчати. Водночас він наголосив, що продовжить висловлювати свою позицію та критикувати керівництво країни.
За інформацією Civil Georgia, журналіста покарали за статтею Кодексу про адміністративні правопорушення Грузії, яка передбачає відповідальність за словесні образи, лайку та інші образливі дії щодо посадовців у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків.
За повторне порушення ця стаття передбачає штраф від 2500 до 6000 ларі (приблизно 920–2300 доларів) або адміністративний арешт строком від 5 до 60 діб.
Це вже третій випадок, коли грузинська влада карає Санаю за висловлювання про представників керівної партії. 10 липня суд оштрафував журналіста на 6 тисяч ларі через дописи у фейсбуці про Папуашвілі та Божадзе, а 22 липня Санаї призначили 14 діб адміністративного арешту за нову публікацію про тих самих політиків.
Після звільнення журналіст продовжив критикувати посадовців у соцмережах. Зокрема, 5 серпня він опублікував новий допис, у якому висміяв попереднє покарання, а 24 вересня – відео з образливим висловлюванням на адресу спікера парламенту.
У грузинській Transparency International розкритикували черговий арешт журналіста. Правозахисники заявили, що влада переслідує Санаю за його критичну позицію та викриття діяльності керівної партії.
В організації вважають, що тиск на незалежних журналістів, судові переслідування та використання законодавства проти критичних медіа є складовими ширшої політики обмеження свободи слова в Грузії.
У лютому 2025 року грузинський парламент запровадив адміністративну відповідальність за образливі висловлювання щодо посадовців. Закон дозволяє карати людей не лише штрафами, а й адміністративним арештом.
У червні 2026 року міністерство внутрішніх справ створило спеціальний підрозділ для боротьби з так званою мовою ворожнечі. Його співробітники відстежують публічні висловлювання, зокрема дописи в соцмережах, і передають до судів матеріали про можливі правопорушення.
За даними Human Rights Watch, лише до початку серпня цей підрозділ передав до судів матеріали приблизно щодо 300 імовірних адміністративних порушень, повʼязаних з публічними висловлюваннями. Суди встигли розглянути близько 130 справ, призначаючи штрафи або адміністративні арешти.
У вересні правозахисна організація заявила, що грузинська влада використовує нечіткі правові норми для переслідування людей за критику посадовців.
Зокрема, правозахисники звернули увагу, що образливі чи грубі висловлювання самі собою не дорівнюють мові ворожнечі. Міжнародні стандарти розрізняють заклики до дискримінації, ворожнечі або насильства та висловлювання, які можуть ображати чи шокувати інших людей.
У Human Rights Watch наголосили, що представники влади мають бути готовими до жорсткішої критики, ніж пересічні громадяни. Водночас адміністративні арешти та великі штрафи за ненасильницькі висловлювання можуть змушувати людей утримуватися від критики посадовців.
Організація закликала грузинську владу припинити переслідування за мирне висловлення поглядів і переглянути законодавство, яке дозволяє карати людей за образи посадовців.
Нагадаємо, що після парламентських виборів у жовтні 2024 року та рішення грузинської влади призупинити процес вступу до Європейського Союзу до 2028 року в країні розпочалися масштабні протести. Влада відповідала на них затриманнями, штрафами та силовими діями проти демонстрантів і журналістів.
Лише за десять днів протестів у грудні 2024 року від дій силовиків постраждали понад 70 журналістів і телеоператорів.
У серпні 2025 року грузинський суд засудив засновницю незалежних видань Batumelebi та Netgazeti Мзію Амаглобелі до двох років увʼязнення. Журналістку затримали під час антиурядових протестів у Батумі. Європейський Союз розкритикував вирок і заявив, що грузинська влада використовує судову систему для тиску на незалежні медіа.
Того ж місяця 22 незалежні грузинські онлайн-медіа тимчасово припинили роботу своїх сайтів на знак протесту проти обмежень свободи слова. Редакції заявили, що нові закони, зокрема обмеження іноземного фінансування, загрожують існуванню незалежної журналістики.
Читайте також: Як партія “Грузинська мрія” прагне придушити свободу слова в країні
