У столиці Киргизстану через публікації у соцмережах на допит викликали правозахисницю Толекан Ісмаїлову

13 березня співробітники Головного управління внутрішніх справ міста Бішкека на допит викликали правозахисницю Толекан Ісмаїлову. Приводом стали її публікації у фейсбуці.

Про це інформує Civic Solidarity Platform.

Толекан Ісмаїлова. Фото: Civic Solidarity Platform

Як стало відомо напередодні, правоохоронні органи Киргизстану розпочали дослідчу перевірку через публікації у фейсбук-акаунті “Tolekan Ismailova”. За версією слідства, ці дописи могли спричинити “негативну реакцію користувачів”. Водночас конкретний пост, який викликав претензії, правоохоронці не назвали.

Під час допиту Толекан Ісмаїлова пояснила, що у своїх публікаціях виступає проти війни, підтримує ідеї миру та розвитку. Також вона поширює матеріали з вимогами відновлення конституційних прав громадян і виконання владою зобов’язань у сфері прав і свобод людини.

Окрім змісту публікацій, слідчі цікавилися діяльністю правозахисної організації “Бір Дуйно — Киргизстан”, яку очолює Ісмаїлова, зокрема її фінансуванням та напрямами роботи.

Допит відбувся у день, коли правозахисники та активісти, планували провести мирне зібрання біля адміністрації Первомайського району Бішкека. Акція мала стати протестом проти тривалої заборони проведення мітингів у центральних частинах міста.

Обмеження на проведення мирних зібрань у цьому районі Бішкека регулярно продовжують уже кілька років. Правозахисники вважають такі заходи, а також виклики активістів на допити напередодні акцій формами тиску, спрямованими на обмеження свободи слова та права на мирні зібрання.

На їхню думку, виклики на допити безпосередньо перед запланованими протестами створюють так званий “ефект стримування” (chilling effect) і можуть розглядатися як втручання у реалізацію права на мирний протест або як спосіб залякування активістів.

Толекан Ісмаїлова — киргизька правозахисниця та громадська діячка, номінантка на Нобелівську премію в міжнародному проєкті “1000 жінок миру”. Вона народилася 17 червня 1954 року в Киргизькій РСР. Навчалася у Киргизькому національному університеті, де вивчала французьку мову.

Свою професійну діяльність Ісмаїлова розпочала як секретар комісії у справах неповнолітніх, а з 1977 року вже активно займалася правозахисною діяльністю. За десятиліття роботи вона стала однією з відомих постатей громадянського суспільства країни. Ісмаїлова заснувала організацію “Громадяни проти корупції”, яка згодом трансформувалася у правозахисну платформу “Бір Дуйно — Киргизстан”.

У вересні 2016 року тодішній президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв звинуватив Ісмаїлову у нібито спробах повалити владу за підтримки іноземних спецслужб. Після цього правозахисниця разом із колегою-активісткою Азізою Абдирасуловою подала позов до суду проти уряду, вимагаючи офіційних вибачень.

Зі свого боку міжнародні правозахисники закликали киргизьку владу припинити переслідування правозахисниць Толекан Ісмаїлової й Азізи Абдурасулової, які розповіли про ситуацію з правами людини в Киргизстані на Робочій сесії Наради ОБСЄ.  Толекан Ісмаїлова сповістила про звуження в країні політичного простору, ігнорування рекомендацій конвенційних органів ООН, розповіла про ситуацію з жінками й дітьми внутрішніх і зовнішніх мігрантів. Вона також озвучила рекомендації урядам Киргизстану, Росії й Казахстану.

Нагадаємо, що наприкінці жовтня минулого року суд у Киргизстані визнав три провідні незалежні медіа країни – Temirov Live, Kloop.kg та Ait Ait Dese – “екстремістськими організаціями”, фактично заборонивши їхню діяльність. Це перша в країні заборона, спрямована проти журналістів та медіа.