У Білорусі прокуратура просить до 2,5 років для студентів та викладачів за протести у 2020 році

Дванадцятьох студентів та викладачів білоруських вишів прокуратура Білорусі обвинувачує у зв’язках із опозицією, зривах навчального процесу та участі й організації протестів восени 2020 року.

Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на телеграм-канал “Студентська думка”.

9 липня у суді відбувались дебати щодо “справи студентів”. Прокурор вважає вину всіх 12-х учасників доведеною й просить для всіх, крім Гліба Фіцнера, 2 роки та 6 місяців колонії загального режиму. Прокуратура запросила для нього 2 роки колонії загального режиму, оскільки він єдиний визнав свою провину. 

У листопаді 2020 року співробітники КДБ провели обшуки в помешканнях фігурантів справи. Вони перебувають під вартою вже впродовж восьми місяців. Клопотання про зміну запобіжного заходу слідством, а потім і судом було відхилено. 

У справі 12 осіб, їх визнали політичними в’язнями: 

• студенти БДУ Ксенія Сирамалот, Єгор Канецький, Тетяна Екельчик, Ілля Трахтенберг;
• студентки БДПУ Яна Орбейко та Кася Будько;
• виключені з БНТУ Вікторія Гранковська та Анастасія Булибенко;
• студентка Академії мистецтв Марія Каленік;
• студент МДЛУ Гліб Фінцер;
• викладачка БДУІР Ольга Філатченкова;
• випускниця медичного університету та представниця Тихановської у справах молоді та студентів Алана Гебремаріам. 

За версією слідства, підсудними було розроблено план залучення студентів та працівників університету до акцій протесту. Деякі з обвинувачених були учасниками, а деякі – адміністраторами чатів у месенджерах, де обговорювалось місце та час акцій протесту, які відбулися восени у провідних мінських університетах. 

Такі дії, за словами прокурора, призвели до порушення “нормальної роботи навчальних закладів”. 

В обвинувальному висновку зазначається, що студенти обговорили питання організації протестів у відеоконференції зі Світланою Тихановською.

Слідство вважає, що акції протесту в університетах проводились з метою перегляду результатів президентських виборів. Це призвело до невизнання ЄС та США виборів у Білорусі, а також до запровадження соціально-економічних та політичних санкцій як спосіб тиску на офіційну владу. 

Крім того, метою було “змусити уряд Білорусі вести переговори” та “встановити Тихановську як суб’єкта політичного життя”.

Нагадаємо, що із серпня минулого року, відколи в Білорусі не вщухає політична криза, тисячі громадян країни отримали штрафи та адміністративні арешти за участь у мітингах. Сотні людей визнали політичними в’язнями, а, за даними ООН, щонайменше шестеро учасників протестних акцій зникли безвісти.

Фотографія обкладинки: Zerkalo.io