У Бангладеш щонайменше 25 журналістів звинуватили в злочинах проти людяності
Як мінімум 25 журналістів у Бангладеш (Південна Азія) звинуватили в злочинах проти людяності у звʼязку зі смертю протестувальника, яка сталася в липні цього року.
Про це повідомляє видання Hindustan Times.
Так, у скарзі зазначається, що ці журналісти нібито брали участь у скоєнні злочинів проти людяності та геноциду під час студентського руху проти дискримінації, який розпочався в липні з вимогою скасувати систему квот на державні посади. Справу ініціювали від імені Голама Раззака, батька Насіба Хасана Ріхана – 17-річного студента, якого 5 серпня застрелили правоохоронці.
Після кількох тижнів студентських протестів прем’єр-міністерка Шейх Хасіна Вазед подала у відставку та виїхала до Індії. Проти неї відкрили понад 70 справ, що звинувачують її в різних злочинах.
У скарзі також ідеться, що журналісти, публікуючи неправдиву інформацію, сприяли ймовірним геноцидним діям попередньої влади та силових структур, у такий спосіб легітимізуючи ці злочини.
Зокрема, серед обвинувачених є Фарзана Рупа та Шакіл Ахмед, колишні журналісти телеканалу Ekattor TV, який вважався лояльним до попереднього уряду. Зараз ці медійники перебувають під вартою за звинуваченнями в причетності до вбивства протестувальників. За інформацією міжнародної правозахисної організації “Репортерів без кордонів” (RSF), багато журналістів, зазначених у скарзі, вимушені були залишити свої домівки через те, що побоювались арешту.
Антуан Бернар, директор з адвокації та допомоги RSF, заявив, що “чищення” журналістів, яких вважають пов’язаними з попереднім урядом, набирає обертів.
“Медійники несуть тягар потреби помсти, яка пронизує цю жахливу юридичну кабалу, яка шкодить іміджу політичних змін, що відбуваються в Бангладеш. Тимчасова влада на чолі з лауреатом Нобелівської премії миру Мухаммедом Юнусом має зробити все від них залежне, щоб припинити цей порочний процес. Фарзана Рупа та Шакіл Ахмед повинні бути негайно звільнені. Усі звинувачення з журналістів мають бути зняті”, – підкреслив він.
Також “Репортери без кордонів” зібрали імена всіх журналістів, яким закидають ці обвинувачення. Тож у справі фігурують:
- Абед Хан, колишній головний редактор газети Dainik Samakal;
- Ахмед Зобайр, генеральний директор і директор приватного 24-годинного новинного каналу Somoy TV;
- Аджой Дасгупта, колишній заступник головного редактора Dainik Samakal;
- Ашиш Сайкат, директор новин приватного каналу новин Independent Television;
- Фаріда Ясмін, президентка пресклубу Jatiya, національної спілки журналістів;
- Фарзана Рупа, ведуча Ekattor TV;
- Ікбал Собхан Чоудхурі, засновник і головний редактор Daily Observer;
- Джой Е Мамун, колишній директор новин приватного каналу ATN Bangla (Азійська телевізійна мережа);
- Манаш Гош, директор новин приватного каналу Asian TV;
- Мохаммед Манзурул Іслам, головний редактор DBC News (Dhaka Bangla Media & Communication);
- Мозаммель Бабу, головний редактор Ekattor TV;
- Мунні Саха, колишній директор новин приватного каналу новин ATN News;
- Нобоніта Чоудхурі, ведуча та програмна директорка неурядової організації Бангладеш BRAC;
- Наєм Нізам, головний редактор щоденної газети Bangladesh Pratidin;
- Пранаб Саха, головний редактор DBC News;
- Пробаш Амін, колишній директор новин ATN News;
- Сайфул Алам, головний редактор газети Dainik Jugantor;
- Шакіл Ахмед, директор новин Ekattor TV;
- Шьямал Дутта, головний редактор щоденної газети Bhorer Kagoj;
- Шьямал Саркар, журналіст щоденної газети Ittefaq;
- Сома Іслам, ведучий на Channel I та президент Форуму репортерів за вибори та демократію (RFED);
- Субхаш Сінгха Рой, журналіст і політичний аналітик;
- Сводеш Рой, журналіст газети Dainik Janakantha;
- Тушар Абдулла, директор новин фінансового каналу Ekhon TV;
- Заядул Ахсан Пінту, журналіст DBC News.
Нагадаємо, що утиски журналістів відбуваються не тільки в Південній Азії. У щорічному Індексі свободи преси від “Репортерів без кордонів” зазначається, що загалом ситуація в Східній Європі та Центральній Азії погіршилася: свобода преси там не гарантована, а засоби масової інформації дедалі частіше використовують як канали для поширення дезінформації.
Росія (162-ге місце в Індексі свободи преси – 2024) продовжує тиск на незалежну журналістику. Понад 1,5 тисячі медійників покинули країну після повномасштабного вторгнення в Україну. Список журналістів і ЗМІ, визнаних російським урядом “іноземними агентами” або “небажаними організаціями”, збільшується й надалі, а медійники продовжують зазнавати свавільних арештів.
Подібна з Росією ситуація спостерігається лише у двох країнах світу: Білорусі (167-ме місце), де режим переслідує журналістів під приводом боротьби з “екстремізмом”, і Туркменістані (175-те місце), де президент, який володіє необмеженими правами, забороняє будь-яку незалежну інформацію.
