Телеканал “Дом” створили “телепродюсери, що прийшли до влади” – віцеспікерка Олена Кондратюк
Перетворення каналу іномовлення на канал для окупованих територій “Дом” було помилкою.
Таку думку в інтерв’ю “Детектору медіа” висловила віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк.
Олена Кондратюк. Джерело: golos.com.uaНа її переконання, в Україні треба зробити нормальну ОТТ-платформу, щоб могла показувати всі українські телеканали, працювати над промоцією українського телебачення для окупованих територій, зокрема й для Криму.
“Я прихильниця стратегії сильної країни, особливо що стосується позиціонування за кордоном, у тому числі через інформаційні програми, кінострічки, спільне виробництво, які можна робити з різними країнами”, – сказала вона.
На думку Кондратюк, створення державного російськомовного каналу “Дом”, орієнтованого на аудиторію з тимчасово окупованих територій, було пов’язано з тим, що “до влади прийшли телепродюсери”.
“Ми не повинні мати дві правди – одну для когось, іншу всередині країни… Не розумію виникнення каналу “Дом” як державного телеканалу. Це що, на противагу “Суспільному”? І я не вважаю, що це інструмент, який допоможе владі. Телеперегляд росте тільки тоді, коли люди відчувають, що їм розповідають про ту парадигму, в якій вони перебувають. А пропаганда — це вже інші методи”, — додала віцеспікерка.
Вона заявила, що не підтримає законопроєкт нардепа Дмитра Лубінця щодо змін до Закону України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб” (№4487). Якщо Рада ухвалить їх, канал зможе потрапити до Універсальної програмної послуги, яка безплатно надається українцям. Наразі до неї входить “Суспільне” та телеканал “Рада”.
Таким чином, “Дом” стане загальнонаціональним та зможе конкурувати з приватними телеканалами.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що громадські організації у сфері медіа та захисту свободи слова виступили проти ініціативи нардепа Олега Дунди щодо створення Державного інформаційного концерну телебачення і радіомовлення.
Активісти та експерти заявили, що законопроєкт авторства Дунди пропонує ліквідувати суспільне мовлення, іномовлення й натомість створити структуру, подібну до тієї, що існувала до весни 1991 року, – Держтелерадіо УРСР, де “діяли підрозділи мовлення і вироблення контенту, а також цензури”.
Водночас на думку громадських діячів, документ нав’язує приватним телерадіоорганізаціям обов’язкове розміщення не менш ніж 25% національного контенту, створеного відповідно до техзавдання Науково-експертної ради Державного інформаційного концерну. Це є порушенням редакційної свободи та вільної конкуренції, йдеться в заяві.
