Силовики в Росії почали приходити до журналістів, яких побачили на записах камер спостереження з мітингів

У Росії силовики за допомогою системи розпізнавання облич знаходять протестувальників та журналістів, які працювали на акціях. Наразі відомо про такі випадки в Москві, Нижньому Новгороді та Санкт-Петербурзі. 

Про це повідомляє Meduza.

Фото: АР

“У нас є вже п’ять кейсів, заявники щодо яких звернулися до нас через затримання в адміністративних справах після акції протесту. Один – у Москві, три – в Нижньому Новгороді, один – у Петербурзі. Людей виявляють за допомогою системи розпізнавання облич. Вибіркові візити до рядових учасників акцій роблять навіть більш похмурий і деморалізаційний ефект на громадян, ніж жорсткі затримання під час протесту”, – розповідає юрист “ОВД-Инфо” Дмитро Піскунов.

Так, поліцейські, подивившись записи з камер від 21 квітня, прийшли до Анни Борзенко – педагогині та матері колишнього співробітника Meduza Олександра Борзенка. Вдень 27 квітня додому до спецкора Meduza Христини Сафонової, яка працювала на останній акції протесту, прийшов дільничний. Пізніше з журналісткою зв’язалися з відділу поліції  і попросили надіслати документи, які підтверджують, що вона була на акції як журналістка. Крім цього, вона повинна з’явитися до відділу поліції для розмови з приводу мітингу.

Уранці того ж дня поліцейські прийшли й до кореспондента “Дождя” Олексія Коростельова і журналіста “Эха Москвы” Олега Овчаренка. Обидва працювали на акції 21 квітня.

Фото: biometricupdate.com

Овчаренка поліцейські звинуватили в роботі без прескарти, однак головний редактор “Эха Москвы” Олексій Венедиктов уже заявив, що їхній журналіст висвітлював протестну акцію в Москві “відповідно до редакційного завдання”. Коростельову поліцейські показали відео з акції і повідомили, що складуть на нього адміністративний протокол за участь у протестах. Сам журналіст стверджує, що на записі його немає. “Дождь” уточнив, що в день акції журналіст висвітлював протести з редакційним завданням, прескартою і жилетом “Преса”. Незважаючи на це, чоловіка відвезли до відділу поліції, а потім відпустили із зобов’язанням про явку 30 квітня.

Журналісти стверджують, що в Москві поліцейські використовували для пошуку протестувальників дані з камер департаменту інформаційних технологій  міської мерії. Раніше у відомстві заявляли, що до системи розпізнавання облич під’єднано понад 100 тисяч камер відеоспостереження у всьому місті.

За словами Піскунова, в “ОВД-Инфо” припускають, що нова тактика поліції може бути пов’язана з тим, що під час попередніх масових акцій на підтримку опозиціонера Олексія Навального силовики зіткнулися з проблемою перевантаження спецприймальників для адміністративно затриманих. У Москві, наприклад, через брак місць в ізоляторах людей стали звозити в депортаційні центр для мігрантів, а подекуди людей було так багато, що автобуси з ними годинами стояли на холоді, адже співробітники не встигали оформляти затриманих.

Фото: en.currenttime.tv

Нагадаємо, що системи розпізнавання облич сьогодні застосовують, зокрема, у Великій Британії, США, Росії та Китаї, де декілька років тому камера розпізнала обличчя підозрюваного в злочині серед 60-тисячного натовпу. Однак виступають і проти цього. Так, у США міська рада Портленда підтримала заборону купувати або використовувати технологію розпізнавання в громадських місцях.

Останніми роками правозахисники частіше кажуть про те, що без належного врегулювання нові технології можуть становити ризики для права людей на приватність, вираження поглядів, свободу релігії, а також мирні зібрання. 

Нещодавно український уряд затвердив концепцію розвитку штучного інтелекту. ZMINA тоді розповідала, які саме загрози штучний інтелект може становити правам людини.