Судові рішення та протоколи щодо майданівців писали “під копірку”

Під час розгляду справ проти активістів Майдану, зокрема і автомайданівців, судді та правоохоронці припускалися низки порушень законодавства.

Як повідомляє кореспондентка Центру інформації про права людини, про це розповів В’ячеслав Навроцький, професор кафедри кримінального права і кримінології Львівського національного університету ім. І. Франка, експерт проекту USAID “Справедливе правосуддя”.

“Одне з порушень полягало в тому, що застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обгрунтовували доказами, отриманими всупереч порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом. Наприклад, у протоколах затримання дуже часто не зафіксовано фактичний час або місце затримання. Часто в одному місці тексту подання вказано один час, місце та обставини затримання, а далі йдеться про інше“, – повідомив В’ячеслав Навроцький.

Часто клопотання не містили правової кваліфікації адміністративного правопорушення, і відповідно, людина не знала, у чому її звинувачують. Були випадки, коли особу опитували як підозрюваного або здійснювали щодо неї інші слідчі дії, але не повідомляли, що вона перебуває саме в такому статусі. Під час розгляду справ адвокати підозрюваних часто не мали змоги ознайомитися з усіма матеріалами. Також проводилися допити у неробочий час, зокрема вночі, та не наводилися докази того, що суд дослідив можливість винесення більш м’якого запобіжного заходу.

Експерт зазначив, що у справах проти майданівців тексти судових рішень часто за змістом дослівно повторюють подання слідчих, навіть містять ті самі граматичні помилки.

Навроцький підкреслив, що під час розгляду справ та винесення рішень не враховувалися вимоги Конституції та прецедентна практика Європейського суду з прав людини.

Як зазначив Роман Вереша, професор Академії адвокатури України, експерт проекту USAID “Справедливе правосуддя”, експерти проаналізували більше 300 судових рішень щодо активістів Майдану. Рішення, які суди ухвалювали у період з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, часто були нетиповими, заангажованими та суперечливими.

“Я і у власній адвокатській практиці, і аналізуючи відповідні судові рішення до цього періоду, не зустрічався з випадками, коли одна й та ж сама особа, співробітник ДАІ, в один день і в один час могла скласти 15-17 і більше протоколів“, – розповідає Роман Вереша.

Також, за його словами, суди ігнорували клопотання про допит свідків, не брали до уваги дані з відеореєстраторів, розглядали справи щодо підозрюваних, які на час скоєння правопорушення були за межами Києва і навіть за кордоном.

На думку експерта, потрібно створити тимчасову слідчу комісію для розслідування судових переслідувань водіїв, що брали участь в акціях Автомайдану.

Також він пропонує звернутись до Міністерства внутрішніх справ щодо притягнення до відповідальності працівників ДАІ, які припускалися порушень при складанні протоколів щодо автомайданівців, а до Вищої ради юстиції – щодо суддів, які виносили завідомо неправосудні рішення у цих справах.

Нагадаємо, Центр інформації про права людини повідомляв, що суддя Шевченківського суду Києва Ірина Макаренко заявила про тиск з боку керівництва суду у справі Автомайдану. За її словами, голова суду та його заступник вимагали якнайшвидше винести рішення, хоча у справі не вистачало матеріалів, і суддя хотіла відправити її на дооформлення.