Суддя Європейського суду вказала на небезпеку заочного засудження

Дата: 04 Листопада 2016
A+ A- Підписатися

Підозрюваний має чітко заявити про відмову від права особисто бути присутнім під час досудового розслідування і судового засідання. Після цього можна розпочинати процедуру заочного засудження.

Про це заявила Олександра Яновська, суддя ad hoc в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ), передає кореспондент Центру інформації про права людини.

“Відповідно до практики ЄСПЛ, особиста присутність особи під час здійснення досудового розслідування і на судовому засіданні – це право особи, а не обов’язок. Це право, від якого вона може відмовитись. Але в рішеннях ЄСПЛ чітко вказано, що така відмова має бути недвозначно висловлена. Особа має виявити своє бажання і проявити свою відмову від цього права”, – каже вона.

Водночас, за її словами, Комітет з прав людини ООН вважає, що у випадках, коли обвинувачений завчасно належним чином повідомлений і в нього була можливість представляти його інтереси захисником, то тоді може бути судовий розгляд без особистої участі обвинуваченого.

“Тут є колізія навіть в європейських стандартах. Але оскільки сьогоднішнє національне законодавство не враховує рішення комітету ООН, а визначає необхідність врахувати практику ЄСПЛ, то неможливо уникнути тих стандартів ЄСПЛ щодо процедури заочного провадження, а саме недвозначної відмови особи від свого права особистої пристуності”, – наголошує вона і додає, що в іншому випадку ЄСПЛ визнаватиме порушення Україною Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

На її думку, держава має або визнавати практику європейських інституцій, аби застосувати позицію Комітету ООН з прав людини, або визначити такі механізми, які не дадуть ЄСПЛ вказувати на порушення прав людини.

“Людина, яка переховується чи перебуває на території іншої держави навряд чи дасть таку згоду. Але ми не можемо, виходячи з революційної доцільності, переступати через норми законодавства і міжнародні стандарти дотримання прав людини”, – підсумувала вона.

Раніше українські правозахисники та адвокати Небесної сотні вказали на недоліки наказу генпрокурора Юрія Луценка №79 від 24 жовтня 2016 року, а також недоліки системи заочного засудження.

Як відомо, правоохоронні органи розшукують колишніх топ посадовців – Віктора Януковича, екс-голову МВС Віталія Захарченка, екс-голову СБУ Олександра Якименка та колишнього командира Внутрішніх військ МВС Станіслава Шуляка

За даними міністерств охорони здоров’я, внутрішніх справ та волонтерів, 106 людей були вбиті під час Євромайдану у Києві взимку 2013–2014 років. Понад тисяча активістів отримали поранення. 19 працівників правоохоронних органів загинули.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: