Суди не враховують ґендерно-зумовлене насильство, приймаючи рішення щодо жінок – “Ла Страда”
Судді, приймаючи рішення щодо жінок, які скоїли злочини, не беруть до уваги факти ґендерно-зумовленого насильства, застосування фізичного насильства або погроз.
Про це заявила представниця громадської організації “Ла Страда” Ольга Калашник сьогодні на презентації альтернативних звітів у рамках Універсального періодичного огляду, передає кореспондентка Центру інформації про права людини.
Так, “Ла Страда Україна” проаналізувала 100 судових вироків, винесених у 2015 році за статтею 115 КК України (умисне вбивство), де злочинницями були жінки. У 34-х випадках причиною скоєння злочину жінками було саме ґендерно-зумовлене насильство.
“У дев’яти справах факт насильства стосовно жінки як передумова, причина або привід для скоєння вбивства був очевидний, але зазначені факти не бралися до уваги”, – наголосила Калашник.
За її словами, у вищезазначених випадках не застосовувалися ст. 116 КК України “Умисне вбивство вчинене у стані сильного душевного хвилювання” або ст. 118 КК України “Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної самооборони”, санкції яких є значно меншими.
АЛЬТЕРНАТИВНІ ЗВІТИ УПО за посиланням ТУТ.
Також проблемою є отримання інформації про ґендерний склад суддівського корпусу, оскільки до національної системи показників ґендерної статистики не входять показники, що дають змогу оцінювати становище жінок і чоловіків у судовій системі.
Універсальний періодичний огляд (УПО) – це найбільший світовий моніторинговий механізм за дотриманням прав людини, у рамках якого кожна країна-член ООН мусить звітувати перед іншими країнами і отримувати критичну оцінку свого звіту. Це нова система моніторингу прав людини Ради ООН з прав людини. Вона спрямована на покращення ситуації з правами людини в кожній зі 193 країн, що входять до ООН. У рамках цієї ініціативи держави-члени ООН безпосередньо перевіряють одна одну на предмет дотримання прав людини.
Минулого разу Україну звітувала в 2012 році в Женеві. Тоді наша держава отримала 145 рекомендацій. З них Україна прийняла до уваги 115 рекомендацій, ще 3 рекомендації частково.
