Суд закрив справу проти колишнього голови КМДА Олександра Попова за розгін протестувальників 30 листопада 2013 року

Дата: 21 Березня 2024
A+ A- Підписатися

Шевченківський районний суд Києва 21 березня задовольнив клопотання колишнього голови КМДА Олександра Попова про закриття справи щодо розгону протестувальників на майдані Незалежності 30 листопада 2013 року через закінчення строків давності справи й, відповідно, неможливість притягнення його до кримінальної відповідальності.

Про це повідомляє Адвокатська дорадча група на своїй фейсбук-сторінці. 

Колишній голова КМДА Олександр Попов. Фото з мережі

“Закриття справи через сплив строків давності – це відсутність справедливості для потерпілих. Для людей, які отримали значні тілесні та моральні травми під час розгону Майдану у листопаді 2013 року. Фактично, завдяки закриттю справи, винні особи уникають відповідальності за вчинені злочини. Бо саме судовий розгляд мав підтвердити або спростувати їхню вину”, – зазначив представник потерпілого Антон Дикань.

За його словами, темп розгляду цієї справи був недостатнім для дослідження великого обсягу матеріалів справи. Тим паче розгляд розпочинався спочатку після заміни судді.

“Згідно з законом, термін притягнення до відповідальності дійсно сплив. Хоча ми, як сторона потерпілих, заперечували проти закриття провадження. І перше таке клопотання захисту суд не задовольнив. Але сьогодні, з другої спроби, справу все ж таки закрили за нереабілітуючих підстав. Це дуже погано, але, на жаль, очікувано”, – додає Дикань.

Нагадаємо, справа щодо колишнього голови КМДА Олександра Попова перебувала в суді 9 років 1 місяць 9 днів. У цьому провадженні один обвинувачений та 84 потерпілих.

Колишній голова КМДА Олександр Попов обвинувачувався у:

  • незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів, яке було вчинено службовою особою за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням фізичного насильства (ч. 2 ст. 28 ст. 340 КК України);
  • пособництві у перевищенні влади працівниками правоохоронного органу, що супроводжувалось насильством, які спричинили тяжкі наслідки (ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 365 КК України).

За версією слідства, Янукович доручив міністру внутрішніх справ Захарченку та Секретарю РНБО Клюєву розробити план силового розгону і забезпечити його виконання. Клюєв залучив заступника Секретаря апарату РНБО Сівковича та голову КМДА Попова, а Захарченко — начальника ГУМВС України в місті Києві Коряка, якому наказав виконувати всі вказівки Сівковича з цього приводу.

За розробленим планом, працівники правоохоронних органів мали витіснити учасників акції протесту з майдану Незалежності. А встановлення на майдані Незалежності новорічної ялинки та проведення робіт із благоустрою площі використовувалось для створення начебто законних підстав для залучення правоохоронців, під виглядом забезпечення громадського порядку.

Раніше обвинувачений у причетності до розгону студентського Євромайдану в ніч на 30 листопада 2013 року ексголова КМДА Олександр Попов заявляв, що не спілкувався з тодішнім главою Адміністрації президента Сергієм Льовочкіним ні напередодні, ні після тих подій.

Профільний департамент Офісу генерального прокурора, який працює над розслідуваннями справ Майдану, торік повідомив про підозру 27 особам. 

Цього року в деяких справах Майдану збігає строк давності

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter