У 2023 році збігає строк давності розслідувань у справах Майдану: чи будуть покарані винні

Щороку 18-20 лютого Україна вшановує пам’ять перших ста розстріляних мирних громадян під час Революції Гідності. Цього року збігає термін для розслідувань справ Майдану. Правозахисники, активісти, представники влади та правоохоронних органів під час правозахисного клубу “Справи Майдану: чи встигнуть покарати винних?” обговорили, чому судді порушують розумні терміни розгляду справ без об’єктивних причин, чому гальмують розслідування та чи будуть покарані винні.

Про це повідомляє кореспондентка ZMINA.

Фото: Docudays

З більш ніж чотирьох тисяч злочинів, скоєних під час Революції гідності, такими є результати розслідувань, які тривають уже дев’ять років:

• 26 обвинувальних вироків;
• 120 справ нині розглядають у суді;
• у 51 кримінальному провадженні триває досудове розслідування;
• 38 обвинувальних актів прокуратура скерувала у 2021 році, а ще 50 – у 2022 році;
• у 70 провадженнях спливає термін давності наприкінці 2023 року, щодо зафіксованих порушень у перші дні Революції гідності;
• на п’ять-шість років може “зависнути” нескладна справа в суді першої інстанції.

Виконавча директорка “Центру громадянських свобод” Олександра Романцова вкотре нагадала про необхідність забезпечити справедливість всім постраждалим на Майдані.

“Справи Майдану є тим лакмусом, який ідентифікує готовність нашої правоохоронної та судової системи до складних викликів. Адже попереду нас чекають розслідування десятків, а можливо і сотень тисяч воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених російським агресором”, – говорить Олександра Романцова.

Цього року добіг закінчення процес розслідування щодо вбивств мирних протестуючих на вулиці Інститутській, які вчинили правоохоронці 20 лютого.

“Зараз суд перебуває в нарадчій  кімнаті, й ми очікуємо на справедливий вирок. Це щодо рівня виконавців. А якщо говорити про рівень організаторів злочинних дій проти Майдану, то закінчена справа щодо колишнього керівництва держави, зокрема керівників правоохоронних органів», – каже очільник департаменту у справах Майдану Офісу генерального прокурора Олексій Донський.

Також Донський наголосив на проблемі надтривалого судового розгляду. І додав, що в прокуратурі говорять про те, що адвокати часто не з’являються на призначені засідання судів, штучно затягуючи їх.

Ще одна проблема в затягуванні справ Майдану – велика кількість скарг на суддів і завантаженість системи. За словами члена Вищої ради правосуддя Романа Маселка, ВРП має створити спеціальну службу, яка розглядатиме всю цю кількість скарг. Хоч тут є нюанси.

“Вимоги до кандидатів в цю службу такі, що я маю сумнів, що ми зможемо це зробити якісно. Вимоги величезні, наприклад, одна з них – це 15 років юридичного стажу, вісім з яких адвокатського, прокурорського чи суддівського. Водночас оклад пропонують у розмірі 18 тисяч гривень”, – зазначив Маселко.

Голова громадського об’єднання “Нескорений Майдан – 18.02” Олександр Тимошенко, який є одним зі свідків злочинів на Майдані, розповів, з чим зіштовхуються ті, хто шукає справедливості: «Якщо говорити про основні проблеми, то це й те, як працюють адвокати звинувачених, упереджене ставлення суддів».

Також Тимошенко наголосив, що судді часто чіпляються за незначні деталі, й зазначає, що часто потерпілі на Майдані зіштовхуються зі саботажем служителів Феміди. Крім того, активіст згадав історію Катерини Шаповал – жінки, сина якої вбили під час Революції гідності. Вона померла, не дочекавшись справедливого вироку.

Важливим є питання щодо терміну давності деяких справ. Адже щонайменше у 70 провадженнях він закінчується наприкінці 2023 року.

“Зараз увага ЗМІ й громадськості є критично необхідною для того, щоб ми мали справедливі вироки, а не просто справи, у яких закінчився термін давності. Якщо ми допустимо тут безкарність, вона просто підкріпить корупцію та зловживання своєю владою в усіх судових і правоохоронних органах, замішаних в порушеннях на Майдані”, – резюмувала Олександра Романцова.

Довідка: Правозахисний клуб – це експертне обговорення, участь у якому беруть правозахисники, активісти, представники влади та правоохоронних органів, люди, для яких тема обговорення є близькою.

Нагадаємо, що 21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести стали масштабнішими після розгону учасників 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури України, всього під час акцій протесту у 2014 році постраждали 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. Згодом загиблих мітингувальників почали називати Небесною сотнею.