Суд виправдав ексспівробітницю херсонської колонії в справі про колабораціонізм
Шевченківський районний суд Києва виправдав колишню начальницю відділення соціально-виховної та психологічної роботи ДУ “Північна виправна колонія № 90” Оксану Мінцеву в справі про колабораційну діяльність.
Вирок суд ухвалив 17 грудня, повідомляє “Судовий репортер”.

Мінцеву обвинувачували за частиною 7 статті 111-1 Кримінального кодексу України – добровільне обіймання посади в незаконному правоохоронному органі, створеному окупаційною владою РФ. За версією слідства, під час окупації Херсона вона нібито погодилася працювати в так званому управлінні служби виконання покарань у Херсонській області.
Одним із ключових доказів обвинувачення був перехоплений СБУ телефонний дзвінок від 9 травня 2022 року між начальником колонії Євгеном Соболєвим і жінкою, яку він назвав Тропіною. У розмові йшлося про можливе “залишення” на роботі та прийняття справ. У суді з’ясувалося, що Соболєв телефонував іншій співробітниці, однак попри це запис розмови залишався в матеріалах справи Мінцевої.
Сама Мінцева провини не визнала. Вона заявила, що до 12 травня 2022 року працювала за українським законодавством, а після інформації про можливе звільнення всіх працівників колонії подала рапорт і наприкінці травня офіційно звільнилася. Після цього залишалася в окупованому Херсоні з дитиною та матір’ю, не співпрацюючи з окупаційною владою.
Єдиний допитаний у справі свідок підтвердив, що установа певний час після окупації продовжувала працювати в правовому полі України, та заявив, що йому нічого не відомо про обіймання Мінцевою будь-яких посад в окупаційних органах. Інших свідків прокурор до суду не забезпечив. Жінку виправдали через недоведеність складу злочину.
Як зазначає правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Діана Депутат, цей вирок є показовим, але водночас рідкісним явищем у судовій практиці щодо колабораціонізму.
“Ухвалення виправдувального вироку щодо невчинення Оксаною Мінцевою діяння, передбаченого частиною 7 статті 111-1 Кримінального кодексу України, є, звісно ж, позитивним аспектом у межах судової практики. За весь період існування статті 111-1 Кримінального кодексу України було ухвалено понад 3 тисячі вироків. І лише близько 10 з них виправдувальні. Це надзвичайно мала частка, яка формує уявлення про загальний каральний ухил системи”, – пояснює Діана Депутат.
Статтю 111-1 Кримінального кодексу України запровадили в березні 2022 року, і відтоді вона стала однією з найбільш застосовуваних норм щодо притягнення до кримінальної відповідальності в умовах воєнного стану. Водночас, за словами аналітикині, кількість виправдувальних вироків не відповідає реальній складності ситуацій, у яких опинялися люди на окупованих територіях.
“Аналітики Центру прав людини ZMINA у своїх дослідженнях неодноразово наголошували, що суди часто поверхово досліджують питання добровільності, наявності прямого умислу, зокрема умислу заподіяння шкоди національній безпеці. Саме ці елементи є ключовими для складу злочину колабораційної діяльності”, – зазначає вона.
За даними Центру прав людини ZMINA, 2024 року суди ухвалили 992 вироки за статтею 111-1 і лише два з них були виправдувальними – один за частиною 5, інший за частиною 7. Станом на грудень кількість виправдувальних вироків, ухвалених протягом 2025 року, зросла до шести – це найбільший показник ухвалених виправдувальних вироків за один рік від моменту появи статті.
Експертка звертає увагу й на іншу проблему – активне оскарження виправдувальних вироків прокурорами.
“Ми фіксуємо негативну тенденцію, коли прокурори системно подають апеляційні скарги на виправдувальні вироки. Частину з них суди апеляційної інстанції вже скасували й скерували справи на новий розгляд”, – пояснює аналітикиня.
За її словами, у справі Мінцевої також залишається ризик апеляційного оскарження, адже строк на подання апеляційної скарги становить 30 днів.
Окремо Діана Депутат наголошує, що більшість виправдувальних вироків у справах про колабораціонізм ухвалюють саме через недостатність доказів.
“У випадку з Оксаною Мінцевою суд прямо вказав: не доведено, що був створений незаконний орган окупаційної влади, і не доведено, що вона обійняла там посаду. За відсутності цих елементів говорити про склад злочину неможливо”, – каже вона.
Раніше Оксану Мінцеву вже визнавали винною та засуджували до восьми років позбавлення волі, однак апеляційний суд скасував цей вирок через істотні порушення, зокрема використання показів свідка, якого фактично не допитували в суді. Загалом жінка провела під вартою близько двох з половиною років та вийшла на свободу в липні, після зменшення застави.
Раніше ZMINA оприлюднила дослідження, в якому проаналізувала вироки в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР). Аналітики зазначають, що українські слідчі та судді продовжують застосовувати формальний підхід до справ про колабораціонізм і, на думку правозахисників, системно ігнорують норми міжнародного гуманітарного права та реальні умови окупації під час оцінювання діяльності людей на тимчасово окупованих територіях.