Початок роботи Спецтрибуналу щодо злочину агресії залежить від країн, які залучаються – Генеральний секретар Ради Європи

Початок роботи Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України залежить від волі країн, які підтримали його створення і беруть участь у реалізації цього проєкту. Рада Європи та Україна вже узгодили відповідні зобов’язання та виконали необхідну підготовчу роботу.

Про це під час пресконференції в Києві заявив Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе, передає ZMINA.

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе на пресконференції в Деснянському районі Києва 17 лютого 2026 року. Фото: Еліна Суліма/ ZMINA

Він зазначив, що Рада Європи спільно з Україною впроваджує трирівневу систему притягнення країни-агресора Росію до відповідальності, засновану на принципах верховенства права. Перший рівень реалізується через Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), який щоденно розглядає тисячі індивідуальних та міждержавних скарг. Важливим прецедентом у липні стало спільне рішення у справі “Україна та Нідерланди проти Росії”. Судді визнали Росію відповідальною за численні порушення прав людини в період з 2014-го до вересня 2022 року.

Другий рівень передбачає повне відшкодування збитків. Для цього вже створено Міжнародний реєстр збитків та Міжнародну комісію з розгляду заяв у Гаазі, які готуватимуть підґрунтя для виплати репарацій.

Третім і ключовим рівнем є створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. За словами Берсе, Рада Європи та Україна вже узгодили відповідні зобов’язання та виконали необхідну підготовчу роботу. Наразі початок роботи Спецтрибуналу залежить від країн, які залучаються.

“Конкретний дедлайн, коли має бути створений трибунал, залежить від цих країн… Ми зі свого боку виконали всю необхідну роботу, а тепер очкуємо, що вони теж будуть діяти у цьому напрямку”, – додає він.

Нагадаємо, щоб притягнути до відповідальності Путіна та інших топпосадовців Росії за саме вторгнення, а не за окремі злочини, як-то депортація дітей чи вбивство цивільних, потрібно було створити новий орган з відповідними повноваженнями.

Таким органом має стати Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. 

25 червня 2025 року Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе, який представляв 46 держав — членів РЄ, і президент України Володимир Зеленський підписали угоду про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії проти України. Напередодні Рада Європи оприлюднила повний текст Статуту спецтрибуналу.

Дипломати, які брали участь у переговорах про створення Спецтрибуналу розповідали, що найбільш складним для узгодження було питання про покарання саме президента Росії Володимира Путіна. Адже за основними принципами міжнародного права топтрійка лідерів держави – глава держави, глава уряду та очільник міністерства закордонних справ – мають дипломатичний імунітет від переслідувань. І для подолання такого імунітету трибунал має отримати щонайменше схвалення Ради безпеки ООН, що, зважаючи на вето Росії у цьому органі, наразі є неможливим. Але зрештою у 2025 році після тривалих дискусій всі прибічники абсолютного імунітету поступилися.

Тож, за статутом, трійку лідерів держави-агресора (главу держави, главу уряду та міністерства закордонних справ) Трибунал зможе засудити навіть заочно і навіть за ті дії, які вони вчиняли, перебуваючи на посаді, але лише після того, як ці особи підуть з посади. Щодо інших топпосадовців держави-агресора заочні судові провадження трибуналу можливі в будь-який момент.

Для засуджених Спецтрибуналом передбачено покарання до 30 років ув’язнення або довічний термін, а також штрафи та конфіскація майна, здобутого злочинним шляхом.

Згідно зі статутом, кошти, отримані в результаті стягнення штрафу чи конфіскації, Спецтрибунал передаватиме міжнародному механізму, пріоритетно – компенсаційному механізму за шкоду, завдану російською агресією проти України.

Статут також передбачає процедуру призначення суддів, прокурора, інших працівників Спецтрибуналу, запуск його роботи у дві фази. В першій фазі трибунал не здійснюватиме юрисдикцію, на цьому етапі роботу розпочне адміністративний персонал, також оберуть суддів, завдання яких буде обрати голову Спецтрибуналу та розробити Правила процедури. У другій фазі, коли набере чинності Угода з приймаючою державою, в якій функціонуватиме Трибунал, відбудеться запуск судової функції.

Україна вже ратифікувала угоду про створення суду, а Євросоюз виділив перші 10 мільйонів євро на його роботу. Очікується, що Спецтрибунал запрацює у 2026 році.

Деякі аспекти безпосередньої роботи Трибуналу будуть визначені в Правилах процедури. Саме там будуть прописані формат участі в процесі постраждалих та можливості українських неурядових організацій передавати інформацію Трибуналу. Адже наразі в Статуті їм приділена мінімальна увага.

Спецтрибунал має на меті не лише покарати винних, а й встановити юридичний факт неспровокованого вторгнення, що стане фундаментом для відновлення справедливості. Наразі створення суду підтримує коаліція з 40 країн світу.

Україна вже розпочала підготовку справ для Спецтрибуналу відповідно до 437-ї статті Кримінального кодексу України. Важливо, що процес збору та зберігання доказової бази відбувається за підтримки окремих європейських країн.