Статус Меджлісу та премії за розвиток мови: як втілюють закон про корінні народи України

В Україні розробляють заходи для забезпечення прав корінних народів. Зокрема, готуються визнати Меджліс представницьким органом кримських татар та розвивати кримськотатарську мову.

Про це розповіли голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Віктор Єленський та його заступник Ігор Лосовський під час пресконференції 11 серпня.

Скриншот трансляції

В Україні проживають три корінні народи, які сформувалися на території Кримського півострова, – кримські татари, караїми та кримчаки. Наразі чисельність цих народів така: кримські татари – близько 300 тисяч людей; караїми – 1200 людей; кримчаки – 400 людей.

У 2021 році набув чинності Закон “Про корінні народи України”, який визначає їхнє право на дотримання, відродження та розвиток своїх духовних, релігійних та культурних традицій і звичаїв. Представницькі органи корінних народів можуть брати участь у їхньому міжнародному представництві.

Остаточно цей закон можна буде імплементувати після деокупації Криму, але вже зараз ухвалено низку нормативно-правових актів на його виконання, зазначив Віктор Єленський.  

“Ми подали до Кабінету Міністрів проєкт нормативно-правого акта про визнання Меджлісу кримськотатарського народу представницьким органом кримськотатарського народу”, – повідомив він.

Заступник голови ДЕСС Ігор Лосовський додав, що в межах реалізації зазначеного закону служба підготувала два нормативно-правових акти, які вже діють:

• Постанова “Про затвердження Порядку проведення консультацій органів виконавчої влади з представницькими органами корінних народів України”;
• Постанова “Про затвердження порядку закріплення правового статусу представницького органу корінного народу України та позбавлення такого статусу”.

Він висловив сподівання, що нормативно-правий акт про визнання Меджлісу представницьким органом кримськотатарського народу незабаром набуде чинності.

Також на виконання закону у 2022 році була напрацьована стратегія збереження і розвитку кримськотатарської мови. Зокрема, створили алфавіт на основі латинської графіки, разом з тюркологами розробили правопис кримськотатарської мови. У деяких українських університетах цю мову вивчають, звернув увагу Ігор Лосовський.

“Уже на фінальній стадії розробки стратегія збереження і розвитку мов, які перебувають на межі зникнення. Крім кримськотатарської мови, це ще дві мови корінних народів України: кримчацької й караїмської. А також урумської, румейської, їдиш, білоруської – усього дев’ять мов”, – зазначив голова ДЕСС. 

Віктор Єленський розповів, що також планується премія за розвиток кримськотатарської мови, вже затверджено нагрудний знак:

“Буде надано 20 премій по 50 тисяч гривень за особливий внесок у розвиток кримськотатарської мови. Думаю, це буде здійснено вже цього року”.

Заступниця керівника Офісу президента Олена Ковальська зауважила, що значення Закону “Про корінні народи України” змінилося з огляду на євроінтеграцію, адже питання інших народів в Україні є однією з важливих частин, які опрацьовуються в межах руху до ЄС.

Раніше голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав уряд розв’язати питання про статус Меджлісу як представницького органу кримських татар. Він зазначив, що під час засідання урядового Комітету з питань європейської та євроатлантичної інтеграції 17 квітня не було зауважень щодо закріплення статусу Меджлісу як представницького органу корінного кримськотатарського народу. 

Це дасть можливість Меджлісу брати участь у розробленні та реалізації державних і регіональних програм, що стосуються прав та інтересів кримських татар. З Меджлісом доведеться консультуватися з питань надання землі представникам корінних народів, які повертаються до Криму.