Станом на травень понад 2,5 тисячі держслужбовців приєдналися до кадрового резерву. В Україні створюються для них освітні можливості

Станом на кінець травня 2024 року понад 2 500 державних службовців записалися до експериментального проєкту із формування кадрового резерву для деокупованих у майбутньому  територій України.

Про це виданню ZMINA повідомила заступниця Представниці Президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко.

Заступниця представниці повідомила, що на кінець травня 2024 року 2,5 тисячі фахівців подали заяви до кадрового резерву.

“Тенденція не змінилася: близько 80% виявили бажання працювати на території деокупованого Криму“, – повідомила Ольга Куришко.

Вона пояснила, що для звільненого Криму потрібно приблизно 50 тисяч фахівців. У цю оцінку потреб входять не лише державні службовці, а й працівники у всіх напрямах, необхідні для відновлення життєзабезпечення півострова. 

“Сюди входять, до прикладу, працівники освітньої, культурної чи соціальної сфер. Ми досліджували, яка була кількість фахівців до початку окупації півострова, скільки потрібно для відновлення дільності в Криму, і це така загальна кількість 50 тисяч. Державні службовці – це лише частина із 50 тисяч резерву для Криму”, – пояснила заступниця представниці. 

Ольга Куришко також повідомила, що уряд затвердив і вже діють порядки із формування кадрового резерву в системі охорони здоров’я і соціального забезпечення. Загалом кількість фахівців, зокрема із цих сфер та освітньої сфери, більша, додатково до 2,5 тисячі державних службовців.

Серед іншого, вона додала, що наразі складно однозначно говорити, які громадяни яких саме робіт продовжать свою діяльність на півострові, оскільки оцінка наслідків діяльності конкретної людини може бути відома тільки після деокупації Криму.

Заступниця представниці повідомила, що Представництво Президента України в АРК опікується не лише питанням формування кадрового резерву, а і його навчанням. 

“Наразі багато людей, які зараз подаються в кадровий резерв, це ті фахівці, які вже були дотичні так чи інакше до теми Криму та інших тимчасово окупованих територій (ТОТ). От я, до прикладу, із цією темою працюю вже десять років і я впевнена в собі, що в мене є достатньо знань для того, щоб бути корисною. А є люди, які б хотіли, але вони розуміють, що у них недостатньо знань. Або вони зараз працюють в якійсь сфері й в них немає часу для того, щоб вивчати всі ці процеси чи, до прикладу, моніторити ситуацію на ТОТ”, – прокоментувала вона.

Ольга Куришко також розповіла про навчальні можливості для учасників резерву.  

“Наразі вже діють навчальні програми, зокрема у Національному університеті імені Тараса Шевченка, де вже перші 35 фахівців отримали дипломи магістра. Крім того, понад 16 тисяч охочих пройшли онлайн-курс “ProKrym: державна політика реінтеграції Криму”. Також наразі Бізнес-школа Міжнародного інституту менеджменту реалізує навчальну програму Reintegration Management Program, яку проходять 120 людей — представників державного та недержавного секторів із різних сфер та з різних регіонів України”, – розповіла Ольга Куришко. 

Крім того, у Представництві Президента України в АРК повідомили про плани Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна на велику бакалаврську та магістерську програму. 

“Ми обговорювали, що коли формується система навчання для таких працівників, то має бути основне ядро для того, щоб людина мала можливість отримати нові знання та навички: до прикладу, у менеджменті, психології, комунікації, подоланні конфліктів, розбудові проєктів та його супроводженні. Але паралельно з цим йдуть програми, які таргетовано спрямовані на деокупаційні програми та реінтеграційні програми”, – повідомила Ольга Куришко.

У приклад вона навела програми історії Криму, Донецької та Луганської областей, оскільки Російська Федерація нав’язує багато міфів та спотворює її, програми побудови стратегій, забезпечення стабільності на деокупованих територіях, захисту прав людей, які тривалий час проживали на ТОТ. 

Крім того, Національне агентство України з питань державної служби розробило короткострокові програми з підвищення кваліфікації для чинних державних службовців щодо деокупації та реінтеграції звільнених територій. 

Ольга Куришко повідомила, що українські університети звертаються до Представництва України в АРК із різноманітними запитами. Серед тих, хто звертався до відомства, є Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який розглядає туризм як важливий аспект відновлення звільнених територій, особливо в Криму, який завжди був привабливим для туристів своїм природним середовищем.

“Наразі університет розмірковує, чи включати реінтеграційні питання в загальний курс для студентів, які навчаються, чи розробити окрему дисциплінарну програму, в яку буде вписана частина про туризм. Вони бачать в цьому перспективу, адже в самій стратегії економічного відновлення Криму є входження міжнародних круїзних лайнерів, включення готелів в європейські мережі. А це означає, якщо розвивається туризм, то цей туризм забезпечує багато робочих місць. Вони бачать перспективу в тому, щоб готувати людей, які, зокрема, можуть працювати на деокупованих територіях”, – розповіла вона.

Заступниця представниці додала, що представництво реагує на ці запити від університетів і допомагає їм, пропонуючи теми, викладачів, менторство чи будь-яку іншу підтримку, яка їм буде потрібна.

Ольга Куришко переконана, що бути залученим до кадрового резерву, бути залученим до реінтеграційних процесів на звільнених територіях – це історичний шанс. 

Такий шанс випадає у житті не часто. Пори всі погані історії, які сталися з нашим поколінням, у нас є така унікальна можливість бути дотичними до формування історичного майбутнього. Я щиро в це вірю, бо ми, до прикладу, пишемо законодавство, якого не існувало раніше, беремо найкращі практики міжнародного законодавства, враховуємо поради від найкращих представників міжнародного наукового товариства та пропонуємо свій український варіант. Це дає надію на майбутнє.

Заступниця представниці при цьому також зауважила, що це також й велика відповідальність.

“Працювати для людей і працювати з людьми – це покликання, і коли ти розумієш, що це дійсно твоє покликання, тоді все вийде”, – підсумувала Ольга Куришко.

Нагадаємо, 2023 року Представництво Президента України в АРК спільно з Національним агентством з питань державної служби та Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій ініціювало експериментальний проєкт із формування резерву працівників для деокупованих територій.

До резерву публічних службовців для Криму можуть записатися всі охочі. Раніше голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров оприлюднив детальний алгоритм дій для громадян, які бажають зареєструватися до резерву фахівців для роботи на деокупованих територіях.