Кадровий резерв для вільного Криму: як у пілотному проєкті навчатимуть сотню фахівців для керівної ланки

Дата: 20 Березня 2024 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

Влада посилює роботу над формуванням кадрового резерву для деокупованих територій, створюючи нові навчальні програми. В Україні стартує  Reintegration Management Program для керівної ланки на деокупованих територіях. Мета проєкту – підготувати фахівців, які працюватимуть над відновленням транспортного сполучення та судноплавства в Чорноморському регіоні, активізацією економіки та інвестицій, поверненням української освіти та культури на півострів.

Хто може податися на участь у цій програмі та як ведеться робота у формуванні кадрового резерву – читайте в матеріалі.

У представниці президента України в Автономній Республіці Крим Таміли Ташевої немає сумнівів, що територія Кримського півострова буде звільнена.

“Крим та інші наші тимчасово окуповані території обов’язково будуть звільнені. Обов’язково. Питання в тому, коли це відбудеться, і питання в тому, щоб ми були на цей момент готовими”, – каже Таміла Ташева. 

Тож іще до кінетичної деокупації Криму міністерства активно готуються до звільнення тимчасово окупованих Росією територій та розробляють відповідні реінтеграційні політики.  

Відомо, що планується затвердити, зокрема, Стратегію когнітивної деокупації Криму та план заходів з реалізації цього документа на 2024–2027 роки. Ця стратегія – рамковий документ, що узагальнює інтелектуальну роботу міжнародних та українських експертів з різних секторів і професійних середовищ. Вона є тим наскрізним інструментом, навколо якого поєднуватимуться інші стратегії щодо тимчасово окупованих територій України, особливо стосовно питань Криму.

Також 1 березня 2024 року уряд схвалив законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. Цей документ регулює особливості відновлення публічної влади в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Він передбачає створення правових передумов для відновлення та забезпечення стабільного функціонування органів державної влади України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Законопроєкт уже зареєстрували в парламенті. 

Також Мінреінтеграції, Представництво президента України в АРК за участю інших державних органів завчасно почали формувати кадровий резерв для деокупованих територій. До цього владу підштовхнув досвід деокупації низки українських територій у 2022 році, який виявив цілий спектр завдань і викликів. У Представництві президента України в Автономній Республіці Крим пояснюють, що влада буде повинна в стислі терміни вирішувати низку викликів після повернення міст і сіл під контроль України.

“У нас не буде часу після кінетичного звільнення території на розгойдування чи на освіту для людей, які їхатимуть. Потрібно буде їхати одразу на ці території і вже підготовленими”, – прокоментувала Таміла Ташева.

Влада ставить за мету пошук та формування тих працівників, які б фахово могли запустити процеси, побудувати взаємодію як усередині органу влади, так і зовнішню – з бізнесом, партнерами, донорами, громадянським суспільством та населенням звільнених територій. 

У Представництві президента України в АРК декларують, що Україна не може прийти з рішеннями, які були до окупації українських територій. Натомість це мають бути найкращі рішення та практики.
 
Плани української влади викристалізували запит також до українських університетів. Так, до прикладу, у січні ZMINA розповідала про запит з боку держави стосовно Таврійського національного університету імені В. Вернадського. Низька, за оцінкою Міносвіти, якість освіти стала однією з причин, через які хотіли реорганізувати цей виш шляхом приєднання до Національного університету “Києво-Могилянська академія”.
 
У межах роботи з формування кадрового резерву ППУ ініціювало Reintegration Management Program (RMP) – пілотну програму з навчання державних управлінців, які заявили про свою готовність працювати на державних посадах після звільнення окупованих територій. Її реалізуватиме Бізнес-школа Міжнародного інституту менеджменту за підтримки Офісу президента України.
 
“Після деокупації в Криму фактично не існуватиме сфер діяльності, у яких кадри в майбутньому не стануть істотною проблемою. Органи влади, освітні заклади, установи, організації всіх рівнів та напрямів потребуватимуть професійних, вмотивованих людей. Тому навчання кадрового резерву в межах Reintegration Management Program допоможе не тільки якісно підготувати спеціалістів, а й забезпечити надалі стабільне управління деокупованою територією, запобігти загрозам національній безпеці та уникнути гострих конфліктів між громадянами”, – зазначила Таміла Ташева.
 
Водночас вона наголосила: якісна та завчасна підготовка кадрів для деокупованого Криму гарантуватиме, що держава й жителі Криму пройдуть стабілізаційний період, що позитивно вплине на розбудову сталого миру.
 
Президентка Бізнес-школи МІМ Ірина Тихомирова нагадує, що бізнес-школа має досвід підготовки офіцерського керівного складу, також вони робили програму для “Укроборонпрому”, реалізували проєкт “Школа мерів” та програму МВА in Public Administration.
 
Ірина Тихомирова

“Наші випускники очолюють ключові українські фонди військової допомоги. І ми впевнені, що здобуті в нас знання допомагають ухвалювати кращі управлінські рішення, які працюють на майбутнє”, – додає Ірина Тихомирова. 

Масштаби потреб

У травні 2023 року уряд та Мінреінтеграції разом з Національним агентством з питань державної служби ініціювали пілотний проєкт зі створення кадрового резерву для деокупованих територій. Частиною цієї великої команди може стати кожен охочий. 

Таміла Ташева пояснює, що на момент, коли РФ розгорнула військову операцію із захоплення Криму у 2014 році, там працювали 16 164 державних службовці.

Таміла Ташева

“Після деокупації території ті особи, які працювали на окупованій території Кримського півострова, дискредитували себе співпрацею з окупаційними адміністраціями, не будуть допущені до роботи у відновлених органах державної влади. Або якщо ми говоримо про низову ланку, то, можливо, вони будуть допущені через деякий час, але лише після проведення, зокрема, люстраційних процедур та перекваліфікацій”, – пояснює представниця президента України в Автономній Республіці Крим. 

Що стосується управлінської ланки на ТОТ, то жодну людину з керівних посад не допустять до цієї роботи після звільнення українських територій.

“Коли ми говоримо про загальну кількість фахівців, які нам потрібні, – це й директори шкіл, медичних закладів, різних муніципальних утворень, зокрема комунальних, пов’язаних з культурою, освітніми закладами, – то нам знадобиться близько 50 тисяч фахівців. Коли ми провели 2022 року першу підготовчу роботу з аналізу того, що нам потрібно, то зрозуміли, що нам потрібно готувати кадри вже зараз. Саме тому стартує низка паралельних програм в Україні”, – додала Таміла Ташева.

Вона пояснила, що до резерву можуть доєднатися ті люди, які будуть готові приділити частину свого часу та життя роботі на звільнених територіях. У резерві очікують як тих, хто є чинним держслужбовцем, так і тих, хто ніколи не мав стосунку до державної служби чи до роботи в державних органах, але має досвід роботи, наприклад, у бізнесі, у Збройних силах України або в громадянському секторі.

“До цього кадрового резерву вже почали подаватися люди, які мають різний бекграунд: правозахисної, журналістської роботи, бізнесу, або наші ветерани російсько-української війни… Це має бути свідомий, місійний вибір людини. Люди, які поїдуть на деокуповану територію, – вони розуміють, що долучаються до дуже важливого процесу відновлення нашої території”, – каже вона.

Національне агентство з питань державної служби утримує базу резерву, проводить відповідне навчання.

Охочі можуть самостійно обрати, на якій саме звільненій території вони хотіли б працювати. 

За даними Таміли Ташевої, понад 2 тисячі осіб уже записалися до кадрового резерву. 80% з них зголосилися на роботу у звільненому Криму.  

Раніше голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров оприлюднив детальний алгоритм дій для громадян, які бажають зареєструватися до резерву фахівців для роботи на деокупованих територіях.

Яким буде навчальний курс?

Розроблена з урахуванням досвіду збройних конфліктів в інших країнах та української специфіки реінтеграційна навчальна програма триватиме з 12 квітня до вересня 2024 року. Таміла Ташева назвала її потужною. У межах цього пілотного проєкту за результатами конкурсу відберуть 100 охочих з покликанням реінтегрувати звільнені території. Аплікантам, які вже мають будь-яку вищу освіту, потрібно подати підтверджений документально досвід роботи протягом щонайменше семи років. Інших обмежень, гендерних, вікових чи якихось інших, немає.

Автори програми вказують, що студенти отримають знання з управлінської психології, практичні навички проєктного менеджменту за стандартами PMI (Project Management Institute), щоб зрозуміти бізнес-процеси й навчитися застосовувати їх у власній управлінській роботі. 

Окремий блок становитимуть зустрічі з топменеджерами, які поділяться своїм практичним управлінським досвідом. Йдеться як про чинних та колишніх представників державної влади, так і про управлінців з бізнесу.

Також частина програми буде присвячена вивченню історичних аспектів, національної пам’яті та культурних особливостей тимчасово окупованих нині регіонів. 

Крім “ядра” – основних управлінських навичок – студенти отримають можливість обрати одну або кілька спеціалізацій.

“Напрями спеціалізації – стратегія та безпека, економіка й інновації та організаційний розвиток і лідерство. Ми розуміємо, що комусь захочеться відвідати всі три спеціалізації, і це теж буде можливо”, – говорить президентка Бізнес-школи МІМ Ірина Тихомирова.

На завершення програми учасники розроблять у групах проєкти, які, як очікується, пізніше можна буде реалізувати на практиці. Автори програми сподіваються, що її учасники своїми проєктами зроблять внесок у формування бази рішень, якими можна буде обмінюватись і тиражувати поміж тими, хто пройшов навчання на Reintegration Management Program. 

Навчання проходитиме онлайн у вечірній час двічі на тиждень з кожної зі спеціалізацій. Воно охоплюватиме як традиційні академічні практики, такі як лекції, домашні завдання, іспити тощо, так і зустрічі зі спеціальними гостями.

Навчання для учасників безкоштовне завдяки допомозі донорів – USAID – та підтримці Офісу президента України і Представництва президента України в Автономній Республіці Крим.

Таміла Ташева сподівається, що безкоштовна бізнес-освіта, яка зазвичай коштує дорого, буде одним зі стимулів для громадян брати участь у кадровому резерві. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter