Стан прав людини в Україні у 2016 році значно погіршився – доповідь правозахисників

Дата: 22 Травня 2017
A+ A- Підписатися

Стан прав людини в Україні у 2016 році значно погіршився. Зокрема, відбулось суттєве звуження свободи вираження поглядів, а також значне зростання бідності та соціальної нерівності, мали місце брутальні порушення права на притулок та порушення прав людини з боку СБУ.

Про це йдеться у доповіді “Права людини – 2016”, яку 19 травня презентували Українська Гельсінська спілка з прав людини та Харківська правозахисна група.

Доповідь складається з 33 тематичних розділів, підготовлених представниками різних правозахисних організацій, державних установ та вищих навчальних закладів, серед яких, окрім УГСПЛ та ХПГ, ГО “Інститут релігійної свободи”, ГО “Інститут правових досліджень і стратегій”, Коаліція “Права дитини в Україні”, Громадянська мережа “ОПОРА”, Конституційний Суд України, Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого та багато інших.

“Найбільше скарг на катування серед правоохоронних органів – саме на Службу безпеки України. В Уповноваженого з прав людини таких скарг з прав близько половини”, – наголосив під час презентації директор ХПГ Євген Захаров.

Він також розповів про вкрай складну ситуацію із правами людини на окупованих територіях, в сірій зоні та проблеми з обміном полонених.

Говорячи про реформу МВС, Євген Захаров, підкреслив, що, зараз проводити реформаторську діяльність важче, ніж два-три роки тому, оскільки “система оговталася”. Він також розповів про масові звільнення з Нацполіції через низьку зарплатню, що спричинило брак особового складу восени 2016-го, а це, в свою чергу, стало однією з причин росту злочинності.

Юристка УГСПЛ Дар’я Свиридова, розповідаючи про ситуацію із правами людини в Криму, зазначила, що основними порушниками прав людини на окупованому півострові є як держава-окупант – Російська Федерація, так і Україна.

Щодо дій зі сторони окупаційного режиму, в першу чергу мова йде про примусове переселення мешканців півострова до інших регіонів Росії, що є воєнним злочином. Особливо це стосується осіб, що перебувають у місцях позбавлення волі.

За словами Дар’ї Свиридової, свобода слова в Криму знищена фактично повністю. Про це говорять резонансні справи щодо журналістів, як то справа журналіста Радіо Свобода Миколи Семени, якого судять за позицію в його професійній діяльності. Правозахисниця наголосила, що зараз переслідувань на півострові зазнали не лише опозиційні медіа чи активісти, але й лояльні до окупаційного режиму журналісти, які намагалися проводити розслідування, пов’язані з корупцією. Заборона Меджлісу кримськотатарського народу також призводить до постійних переслідувань кримських татар зі сторони окупаційної влади.

Також у 2016-у році з’явилась тенденція до арешту так званих “диверсантів” та “шпигунів” – як серед населення півострову, так і серед українських громадян, які потрапляли до Криму.

Дар’я Свиридова також наголосила на порушеннях релігійної свободи. В першу чергу щодо мусульман з кримськотатарської громади, а також щодо вірних УПЦ Київського патріархату, більшість культових споруд яких нині передані у власність РПЦ. На сьогодні у власності УПЦ КП залишився один храм у Сімферополі.

Правозахисниця також звернула увагу на невизнання в Україні документів, виданих українським громадянам, в окупованому Криму. Згідно з міжнародним гуманітарним правом, Україна може визнавати інформацію, вказану в цих документах (йдеться насамперед про акти реєстрації народження та смерті), оскільки визнає Росію державою-окупантом, за якою закріплений обов’язок документувати громадян на де-факто підконтрольній їй території.

Особливими проблемами кримчан-переселенців, за словами правозахисниці, є також нерегламентовані зобов’язання при оформленні пенсії довести, що вони не отримують пенсії від Російської Федерації. Також Дар’я Свиридова звернула увагу на дискримінаційні висловлювання президента щодо отримання біометричних паспортів громадянами, які живуть на окупованих територіях.

Програмний директор УГСПЛ Максим Щербатюк розповів про основні тенденції із правом власності та соціально-економічними правами минулого року. Він зазначив, що ситуація з правом власності у 2016-у загалом погіршилася.

За словами Щербатюка, це також зазначили міжнародні організації, зокрема “Альянс по праву власності”, у рейтингу якого Україна займає одну з останніх позицій. Однією з основних проблем юрист назвав те, що виконання судових рішень у справах захисту власності є у жахливому стані, і на сьогодні можна говорити про десятки мільярдів гривень заборгованості у цьому відношенні. Також він відмітив пасивність держави щодо розблокування мораторію на відчуження земельних ділянок.

Максим Щербатюк також відзначив, на його думку, близьку до катастрофічної ситуацію у галузі соціально-економічних прав. Він відмітив високий рівень бідності та високий розрив між рівнями доходів громадян, який збільшується.

“Якщо раніше ми говорили, в більшій мірі, не про державні органи, то зараз і державні органи. Цей розрив величезний”, – зазначив програмний директор УГСПЛ.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: