ФСБ погрозами змусила кримську журналістку Ірину Данилович підписати чисті аркуші

Дата: 13 Травня 2022
A+ A- Підписатися

Погрозами співробітники ФСБ змусили громадянську журналістку Ірину Данилович підписати чисті аркуші паперу. 

Про це виданню ZMINA розповів кримський адвокат Айдер Азаматов

 

Ірина Данилович. Фото з соцмереж

 За його словами, журналістку утримували у будівлі ФСБ протягом восьми днів. Там силовики проводили тестування на поліграфі та погрожували вивезти до лісу, якщо вона щось приховуватиме.

Адвокат повідомив, що увесь цей час її годували один раз на день. Під кінець цього перебування у ФСБ їй запропонували підписати незаповнені бланки в обмін на визволення. Після того як вона це зробила, їй повідомили, що в сумочці знайшли двісті грамів вибухівки і відвезли її до “суду” для обрання запобіжного заходу.

Нагадаємо, на тринадцяту добу після викрадення в слідчому ізоляторі Сімферополя адвокату підтвердили, що громадянська журналістка Ірина Данилович перебуває в них.

Її підозрюють у незаконних діях з вибуховими речовинами (ч. 1. ст. 222.1 Кримінального кодексу РФ).

Формально міру застосування їй обрали лише 7 травня. Із залученням “державного адвоката” за призначенням усупереч тому, що її адвокат вісім днів проводив її пошуки, зокрема в ФСБ та в адвокатській палаті півострова.

Цього ж дня, 7 травня, в так званому Київському райсуді Сімферополя Ірині обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці.

Санкція інкримінованої статті передбачає від шести до восьми років та до 100 тисяч рублів штрафу.

Як відомо, 29 квітня Ірину Данилович викрали в Коктебелі. Цього ж дня в будинку журналістки працівники незаконного “загону мобільного спеціального призначення” (ОМОН) в балаклавах провели обшук. Вилучили ноутбук, її телефон, телефони родичів, кілька книжок та документів.

Обшук проходив із грубими порушеннями. Батьку Ірини Данилович зачитали ухвалу “суду” про проведення обшуку, проте копію “постанови” не віддали. Представники незаконного формування повідомили чоловіку, що його доньці призначили десять діб адміністративного арешту за “передання нетаємної інформації іноземній державі”.

На відео, яке вдалось отримати родичам, видно, як перехожа в одязі, в якому була Ірина Данилович, якийсь час спілкується з чотирма чоловіками в цивільному біля сірої машини. Потім вони силою заштовхують її в салон машини та їдуть. 

Данилович співпрацює з багатьма незалежними ЗМІ, зокрема з медіапроєктом “INжир” та ініціативою “Кримський процес”, яка висвітлює судові процеси в політично мотивованих справах на півострові.

У правозахисній організації Front Line Defenders вказали на тиск, що чинився на журналістку через її діяльність. Так, у грудні 2021-го в телеграм-каналі “Лис і ворона” з’явилася серія дискредитаційних публікацій, де Данилович таврували як “іноземну агентку”. 

9 травня низка правозахисних організацій закликала Росію негайно звільнити зниклу в Криму правозахисницю, громадянську журналістку Ірину Данилович.

Прокуратура Автономної Республіки Крим розпочала кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків і затримання Данилович (ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 162 КК України).

За даними “Крим SOS“, за роки окупації Криму на півострові сталося 44 насильницькі зникнення. Окрім Ірини Данилович, досі нічого не відомо про долю та місце перебування ще 15 людей.
 
У січні 2022 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію “Припинення практики насильницьких зникнень на території держав Ради Європи” №15431.
 

Асамблея нагадала, що насильницькі зникнення порушують низку ключових прав людини й рівною мірою заборонені міжнародною системою прав людини та міжнародним гуманітарним правом, незалежно від природи та кваліфікації збройного конфлікту. Жодні обставини, чи то загроза війни, війна, внутрішня політична нестабільність, чи будь-яка інша надзвичайна ситуація не виправдовують злочину насильницького зникнення.

Як відомо, 10 березня 2021 року в Сімферополі ФСБ затримала громадянина України, журналіста “Радіо свобода” Владислава Єсипенка

Російська спецслужба інкримінує йому  порушення ч. 1. ст. 223.1 Кримінального кодексу РФ, (“незаконне виготовлення, перероблення або ремонт вогнепальної зброї, її основних частин…”). 16 березня ФСБ РФ заявила, що Єсипенко нібито вів “розвідувально-підривну діяльність в інтересах українських спецслужб”, а саме “здійснював фото- і відеофіксацію місцевості, об’єктів життєзабезпечення і місць масового перебування людей” у Криму.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter