Щонайменше 49 українських військовополонених померли під час перебування в полоні росіян – МІПЛ

У період з 24 лютого 2022 року до 16 листопада 2023 року Росія повернула Україні 49 тіл померлих в неволі військовополонених. Ці дані не враховують тих полонених, хто загинув під час теракту в Оленівській колонії, а також тих, хто міг загинути на полі бою під час взяття у полон.

Про це зазначає у своєму звіті Медійна ініціатива за права людини з посиланням на Міністерство реінтеграції, яке надало ці дані у відповідь на її запит.

Крім того, станом на січень 2024 року МІПЛ зібрала власні відомості про 21 українського військовополоненого, загиблого безпосередньо в місцях несвободи. 

Виходячи з отриманих свідчень, МІПЛ припускає, що смерть військовополонених настала в результаті здебільшого тортур, неналежного поводження та умов утримання, а також ненадання або несвоєчасного надання медичної допомоги. 

У МІПЛ додають, що росіяни, передаючи тіла померлих у місцях несвободи військовополонених, не надають жодних медичних документів, зокрема документів про причини їхньої смерті. Часто тіла та останки померлих передають в такому стані, який унеможливлює проведення експертизи.

Під час презентації аналітичного звіту “Місія врятувати: що відбувається у російському полоні” виконавча директорка МІПЛ Тетяна Катриченко зазначила, що, на її думку, росіяни знущаються з українських полонених, оскільки впевнені у безкарності за свої злочини. Адже РФ не допускає у свої в’язниці міжнародних організацій, які б постійно моніторили там ситуацію. Тож дуже важливо документувати воєнні злочини, які вчиняє РФ, щоб потім їх можна було використати у міжнародних судах.

Як зазначає Катриченко, МКЧХ має моніторити інформацію про ймовірні табори для військовополонених та вимагати від російської сторони, щоб їх туди допускали. Крім того, представники Червоного Хреста мають конфіденційно зустрічатися з українськими бійцями у місцях несвободи.

“Якщо МКЧХ просто приходить в колонію і їм, як завжди, показують певні камери або певних людей, – це так не працює. Так отримується інформація, яка необхідна для того, щоб запобігати страшним випадкам катувань та смертей в полоні“, – зазначає правозахисниця.

Катриченко повідомила, що МІПЛ підготувала для МКЧХ та міжнародної спільноти рекомендації щодо покращення умов утримування українських військовополонених у російських таборах. Вона наголосила, що тут важливою є своєчасна фіксація всіх злочинів, які вчиняє Росія (катування та випадки смерті у полоні).  Також вона вважає, що потрібно уніфікувати всі розслідування та постійно тримати зв’язок з сім’ями військовополонених.

На думку адвоката та експерта МІПЛ з міжнародного права Андрія Яковлєва, РФ “не вважає українських полонених полоненими” й не визнає Женевських конвенцій. Тобто військовослужбовці, які потрапили у руки ворога, не мають правового захисту. 

“Навіть з того російського законодавства, яке зазвичай застосовується для їхніх ув’язнених. Їхні ув’язнені мають певні права, наші – не мають“, – сказав він.

Адвокат вважає, що через відсутність будь-яких механізмів захисту російські наглядачі можуть поводитися з українськими полоненими, як їм заманеться:

“І ми не знаємо, це вказівка, безпосередньо керівництва, чи це їхня власна ініціатива“, – додав Яковлев.

У аналітиці МІПЛ наголошує, що Росія порушує норми Міжнародного гуманітарного права під час збройного конфлікту  в Україні. Адже обидві сторони можуть брати в полон військовослужбовців супротивника. Метою полону є запобігання подальшій участі бійців у бойових діях. При цьому бранці мають утримуватися в належних умовах та окремо від цивільних. Також ворогуючі сторони мають дотримуватися Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. 

“Додатково МІПЛ відстежує судові процеси над українськими військовополоненими або українцями, які за Міжнародним гуманітарним правом повинні мати підзахисний статус, але РФ відмовляє їм у цьому“, – пишуть правозахисники. 

Нагадаємо, з лютого 2022 року ООН поспілкувалася з більш ніж 280 колишніми військовополоненими. Понад 90% з них повідомляли, що їх піддавали катуванням. Багато хто заявив, що не отримував достатньо їжі або медичної допомоги, якої дуже потребував.

Раніше ZMINA повідомляла, що ООН не в змозі перевірити повідомлення українських та російських посадовців та встановити реальні обставини катастрофи військово-транспортного літака Іл-76 у Росії. 

Нагадаємо, що російський військово-транспортний літак Іл-76 впав 24 січня у Бєлгородській області РФ. Усі, хто перебував на борту, загинули. За однією з версій, цей літак міг перевозити ракети С-300, однак у РФ заявляють, що на борту були українські військовополонені. Офіційно росіяни не публікували списку нібито тих, кого готували до обміну, водночас вже опублікували імена членів екіпажу.

Українські розвідники підтверджували, що 24 січня дійсно мав відбутися обмін полоненими між Росією та Україною, але цього не сталося. Після падіння літака представник головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов заявив, що до моргу в Бєлгороді доставили лише п’ять тіл. Великої кількості тіл не було видно й на роликах, які публікували з місяця трощі. 

Україна версію про перебування військовополонених на борту наразі не підтверджує. Військові аналітики припускають, що атаку Росія використовує, щоб посіяти в Україні невдоволення, а також зупинити міжнародну допомогу. Це узгоджується з іншими російськими інформаційними зусиллями, що мають цю ж мету.

Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк звертала увагу, що якщо військовополонених дійсно перевозили на військовому літаку та ще й, можливо, зі зброєю, то це може бути порушенням статті 46 Третьої Женевської конвенції.

Безпека військовополонених на будь-якому етапі їхнього полону – це відповідальність держави, що тримає в полоні.