В ООН не можуть перевірити, чи були українські військовополонені на борту російського Іл-76

Організація Об’єднаних Націй не в змозі перевірити повідомлення українських та російських посадовців та встановити реальні обставини катастрофи військово-транспортного літака Іл-76 у Росії. 

Про це розповіла заступниця Генсека ООН Розмарі Ді Карло. 

Уламки літака

Таку заяву вона зробила під час екстреного засідання Радбезу ООН, що скликали на вимогу Росії.  

“Зрозуміло лише те, що інцидент стався в контексті вторгнення Росії в Україну та війни, що триває. Щоб уникнути подальшої ескалації, ми закликаємо всіх зацікавлених осіб утримуватися від дій, риторики чи звинувачень, які можуть ще більше розпалити й без того небезпечний конфлікт”, – говорить Ді Карло. 

В ООН закликали продовжувати обміни військовополоненими. 

“Попри обставини інциденту, долю військовополонених не можна інструменталізувати. Ми закликаємо сторони продовжувати обмін військовополоненими. Сім’ї з обох сторін чекають на возз’єднання зі своїми коханими”, – підсумувала заступниця Генсека ООН. 

Нагадаємо, що російський військово-транспортний літак Іл-76 впав 24 січня у Бєлгородській області РФ. Усі, хто перебував на борту, загинули. За однією з версій, цей літак міг перевозити ракети С-300, однак у РФ заявляють, що на борту були українські військовополонені. Офіційно росіяни не публікувалиі Це зробила пропагандистка Маргарита Симоньян. У її списку майже одразу знайшли людей, яких вже обміняли, втім, у переліку були і, ймовірно, справжні полонені. списку нібито тих, кого готували до обміну, водночас вже опублікували імена членів екіпажу.

Українські розвідники підтверджували, що 24 січня дійсно мав відбутися обмін полоненими між Росією та Україною, але цього не сталося. Після падіння літака представник головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов заявив, що до моргу в Білгороді доставили лише п’ять тіл. Великої кількості тіл не було видно й на роликах, які публікували з місяця трощі. 

Україна версію про перебування військовополонених на борту наразі не підтверджує. Військові аналітики припускають, що атаку Росія використовує, щоб посіяти в Україні невдоволення, а також зупинити міжнародну допомогу. Це узгоджується з іншими російськими інформаційними зусиллями, що мають цю ж мету.

Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк звертала увагу, що якщо військовополонених дійсно перевозили на військовому літаку та ще й, можливо, зі зброєю, то це може бути порушенням статті 46 Третьої Женевської конвенції.

Безпека військовополонених на будь-якому етапі їхнього полону – це відповідальність держави, що тримає в полоні.