Закон про репарації за сексуальне насильство на війні не працює через брак фінансування та нормативних актів – експерти
Закон про виплату проміжних репарацій постраждалим від сексуального насильства на війні чинний уже понад два місяці, але не запрацював через брак фінансування та неухвалені підзаконні нормативно-правові акти.
Про це розповіли представник в Україні Глобального фонду тих, хто пережив насильство, Федір Дунебабін та юристка Альбіна Басиста під час онлайн-дискусії 26 серпня, передає ZMINA.
Скриншот онлайн-обговоренняУкраїна стала першою країною у світі, яка в умовах воєнного конфлікту впроваджує програми щодо підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), зазначив Федір Дунебабін. Йдеться про реалізацію пілотного проєкту з виплати проміжних репарацій та ухвалення закону (№ 4067) щодо захисту потерпілих. В інших країнах це відбувалося після завершення конфлікту.
Станом на сьогодні в межах пілотного проєкту невідкладні компенсації отримали понад 600 потерпілих, хоча спершу виплати розраховували надати 500 людям. Після ухвалення закону про проміжні репарації було рішення продовжувати проєкт, тож прийняли 1208 заяв, зазначив Дунебабін.
За його словами, найважливіший крок на сьогодні – впровадити норми закону про проміжні репарації. Бо він наразі не працює через брак фінансування.
“Положення закону набули чинності 18 червня 2025 року й уповноважили Мінсоцполітики як головного виконавця розпочати його впровадження. Тобто почати розбудовувати адміністративну систему, яка поряд із кримінальними провадженнями надасть можливість отримувати невідкладні проміжні репарації”, – зазначила Альбіна Басиста.
Йдеться не про фінальні репарації, а про перші кроки для надання вцілілим потрібної нагальної допомоги – доступ до реабілітації, медичної, психосоціальної, правової, фінансової компенсації.
“Однією з підстав для розроблення цього закону поряд з наданням державою репараційних заходів і допомоги постраждалим є те, щоб вони мали довіру до чинної системи й свідчили, що стали постраждалими від СНПК”, – звернула увагу юристка.
Вона пояснила: постає питання не лише належного виконання положень закону № 4067, але й невиправданих очікувань потерпілих, що, окрім кримінальної процедури, існуватиме ще адміністративна, де передбачено низький поріг доказування і завдяки якій вони зможуть отримати необхідну їм підтримку.
Якщо держава не втілюватиме закон ефективно, існує ризик, що потерпілі зневіряться в будь-яких механізмах репарацій, попередила експертка:
“Як наслідок, це може вплинути на кількість звернень до компенсаційного механізму, який зараз розбудовується при Раді Європи, у фінальну систему репарацій”.
За її словами, показником ефективності закону буде, коли постраждалі від СНПК почнуть звертатися по репарації. Це дасть змогу бачити реальну цифру таких злочинів.
Через кілька місяців після ухвалення закону № 4067 була створена робоча група з розроблення нормативно-правових актів для реалізації його положень, до якої ввійшли експерти, що працювали й над законом, розповіла юристка. Наприкінці травня проєкти підзаконних актів були передані на опрацювання Мінсоцполітики.
“Там дуже детально прописано процедуру – від звернення людини до складу комісії. Ми адвокатуємо ухвалення цих проєктів , але коли це станеться, нам наразі невідомо. Все, що ми можемо, – звертати увагу нового міністра, міністерства, щоб їх ухвалили. Деякі мають бути ухвалені на рівні Кабінету Міністрів”, – зазначила Альбіна Басиста.
Вона додала, що також ще не працює закон № 4071, який передбачає облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб унаслідок збройної агресії РФ. Цей закон створить реєстр, у якому буде зібрана інформація, зокрема, й про постраждалих від СНПК.
Фінансування виплат проміжних репарацій за законом передбачено із залученням коштів міжнародних донорів. Але є ризики, що ці кошти не надаватимуть стабільно.
“Є два варіанти, які ми зараз починаємо адвокатувати. Перший – коли ми залучаємо фінансування від міжнародних організацій та донорів, використовуємо кошти на забезпечення проміжних репараційних заходів і проміжні компенсації. А в майбутньому стягуємо ці кошти з РФ”, – поділився Федір Дунебабін.
Другий механізм швидший, який передбачає використання коштів з позики, яка забезпечується і виплачується з відсотків від заарештованих активів.
“На жаль, не бачимо в планах уряду чи програмі Ukraine Facility окремого напряму відшкодування або репарацій для постраждалих від грубих порушень прав людини на війні”, – зауважив він.
Раніше ZMINA писала, що торік моніторингова місія ООН задокументувала в Україні 209 випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Загалом число потерпілих сягає близько 500.
З початку повномасштабного вторгнення прокурори зафіксували 372 факти сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. 19 окупантів засудили до позбавлення волі.
Мінсоцполітики в лютому 2025 року повідомляло, що напрацьовує підзаконні акти, розробляє дорожню карту для постраждалих від СНПК, а також механізм отримання репарацій та реабілітації.
У листопаді 2024 року Верховна Рада ухвалила закон, який визначає статус людей, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій. На актуальність цього питання звертали увагу правозахисники в тіньовому звіті до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” звіту Єврокомісії щодо України у 2023 році. Закон набув чинності 18 червня 2025 року.
