Секс-працівниці та правозахисники вимагають скасувати покарання за секс-роботу

Секс-працівниці та правозахисники пікетували сьогодні Міністерство внутрішніх справ, вимагаючи декриміналізації добровільної секс-роботи повнолітніх людей.

Учасники акції влаштували невеличкий перфоменс, вони чіпляли протоколи на жіночий манекен як символ того, наскільки вразливими є секс-працівники до переслідування та залякування, передає кореспондент Центру інформації про права людини.

За словами секс-працівниць, наявність адміністративної відповідальності за “проституцію” (ст. 181.1 Кодексу про адміністративні правопорушення) нічим не обґрунтована, адже секс-робота не становить суспільної небезпеки. А ця норма заганяє секс-працівниць у “підпілля”, де вони зазнають насильства, дискримінації та стигматизації як з боку клієнтів, так і з боку правоохоронців. Злочини проти секс-працівників залишаються без належного розслідування, що дозволяє їхнім кривдникам продовжувати чинити насильство безкарно.

“Навішування на нас, секс-працівників, протоколів і переслідування за добровільну секс-роботу заганяє нас у тінь, дає можливість поліції “кришувати” секс-бізнес, здійснювати насильство, вимагати з нас гроші, шантажувати розкриттям наших даних. Ми стаємо вразливими, нас дискримінують як представники держави, так і лікарі,  і суспільство в цілому. Ми, секс-працівники, хочемо мати рівні права, доступ до медичних послуг, вільно розпоряджатися своїми життям, здоров’ям, без насильства”, – зазначила керівниця ВБО “Легалайф-Україна” Наталія Ісаєва, яка сама колись виконувала секс-роботу.

Правозахисники, які регулярно моніторять роботу поліції, стверджують: нинішня боротьба із секс-бізнесом спрямована не проти торгівлі людьми чи втягування у проституцію, а проти жінок, які стають для правоохоронців легкою здобиччю.

Переслідування секс-працівників негативно позначається і на громадському здоров’ї, вважають правозахисники.

“Питання декриміналізації секс-роботи – це питання громадського здоров’я. Оскільки будь-які репресивні практики поліції або приниження, з якими жінки часом стикаються у кабінеті лікаря, обмежують, в тому числі, доступ до медичних і соціальних послуг для працівниць секс-бізнесу. Це призводить до того, що робота продовжується “у підпіллі”, без доступу до медичної допомоги, регулярних обстежень і медогляду” – наголосила Олена Кучерук, менеджерка програми “Громадське здоров’я” Міжнародного фонду “Відродження”.

За результатами дослідження Amnesty International, проведеного в декількох країнах світу, декриміналізація – найкращий шлях, яким може піти держава для захисту секс-працівників від порушення їхніх прав.

“Нам важливо домогтися декриміналізації, оскільки це єдина ефективна форма захисту прав секс-працівниць. Люди, що надають секс-послуги, стають жертвами насилля, побиття, незаконних арештів, вони не можуть навіть поскаржитись на це, а їхні справи не розслідуються. Зараз важливо домогтись скасування статті 181.1, яка передбачає відповідальність за добровільну секс-роботу повнолітніх”, – заявила Оксана Покальчук, директорка Amnesty International в Україні.

“Сьогодні ми маємо переконливі докази того, що система переслідування секс-працівників не працює. Наявність покарання за секс-роботу майже не впливає на масштаби цього явища, проте вона сильно впливає на життя тих людей, які задіяні у секс-роботі. Якщо ми хочемо зменшити масштаби секс-бізнесу, ми повинні допомогти секс-працівникам поновити їхні права, дати їм можливість навчатися, отримувати соціальні послуги та працювати на більш безпечних роботах”, – підсумувала Маргарита Тарасова, представниця Центру інформації про права людини.

Секс-працівники та правозахисники закликали правоохоронців ініціювати зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та скасувати статтю 181.1, яка передбачає покарання за секс-роботу.

Акція організована організаціями Центр інформації про права людини та “Легалайф-Україна” за організаційної підтримки програми “Громадське здоров’я” Міжнародного фонду “Відродження”.