Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом

Дата: 22 Липня 2016
A+ A- Підписатися

Сейм Польщі проголосував за резолюцію “Про встановлення 11 липня Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА”.

Про це повідомляє Українська правда з посиланням на польське видання Telewizja republika.

За резолюцію проголосували 442 депутати, 0 – проти і 10 депутатів утрималися.

Основою резолюції став проект правлячої партії “Право і справедливість”. Після прийняття поправок проект наголошує, що злочин мав місце у 1943—1945 роках.

Парламент хоче віддати данину “громадянам Другої Речі Посполитої, по-звірячому вбитим українськими націоналістами”.

У резолюції висловлюється солідарність з Україною, яка бореться з зовнішнім агресором за територіальну цілісність. Підкреслюється, що єдиною дорогою до істини є шлях до примирення.

Водночас голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає прийняття польським парламентом документу про геноцид, “зручним інструментом для приховування злочинів, які мали місце з польського боку”.

“Це означає абсолютно односторонню відповідальність України й українців за знищення поляків в роки Другої світової війни. Хоча документи свідчать, що знищення було взаємним. Так само, як українці вбивали поляків, так і поляки вбивали українців”, –  зазначив він у інтерв’ю Українській правді 21 липня.

За його словами може дійти до того, що при відкритті польської візи в українців будуть запитувати: “Ваше ставлення до Бандери”?

Вятрович зазначає, що суттєве погіршення ставлення поляків до українців вже демонструють і соціологічні опитування – лише третина поляків позитивно ставиться до українців. Хоча після Майдану в Польщі панували прихильні настрої до нас.

“А це все може потягти симетричні дії – почнуть зростати негативні настрої в українців щодо поляків”, – каже історик.

Волинська трагедія (у польській історіографії “Волинська різанина”) — обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Метою дій українських націоналістів на Волині було, насамперед, бажання перешкодити майбутнім претензіям Польського уряду на західноукраїнські землі (так, як це сталося після завершення Першої світової війни). Крім того, нелояльне до УПА населення було потенційною опорою для Німеччини та СРСР. У традиційній польській історіографії тенденційно сприймається як етнічна чистка винятково польського населення; в українській — як “дія у відповідь” на звірства поляків щодо українських цивільних.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: