Сейм Латвії ухвалив закон для захисту журналістів і активістів від зловживальних судових позовів

Сейм Латвії 16 квітня в остаточному читанні ухвалив Закон про захист осіб, залучених до захисту суспільних інтересів, спрямований на посилення захисту журналістів, дослідників, активістів та інших учасників суспільно важливої діяльності від зловживальних судових процесів.

Про це повідомляє Латвійське суспільне ЗМІ.

Фото: Сейм Латвії

Документ розробило Міністерство юстиції Латвії, пояснивши, що закон має гарантувати захист людей у випадках, коли проти них подають явно необґрунтовані позови або використовують суди зі зловмисною метою через їхню діяльність в інтересах суспільства. 

У пояснювальних матеріалах до закону міністерство послалося на дані Європейської комісії, які фіксують зростання кількості стратегічних судових позовів у країнах ЄС. За його даними, впливові особи та компанії використовують такі процеси як інструмент тиску на журналістів, правозахисників, екологічних активістів і дослідників, які публічно висловлюють критичні позиції. У відомстві зазначили, що такі позови можуть мати на меті залякування та фінансове й психологічне виснаження відповідачів.

Найчастіше, як стверджують у відомстві, такі справи стосуються нібито порушення честі та гідності, правил захисту персональних даних або норм інтелектуальної власності. Стратегічні судові процеси становлять загрозу демократичним цінностям, зокрема свободі слова, а також перевантажують судову систему.

Як приклад, міністерство навело справу мальтійської журналістки Дафни Каруани Галіції, яка загинула у 2017 році внаслідок вибуху автомобіля. У той день журналістка їхала до банку, щоб розблокувати рахунки, які заморозили через ініційовані проти неї судові позови. Вона брала участь у розслідуванні “Панамських документів”, яке викрило схеми ухилення від податків серед впливових політиків і бізнесменів. На момент її вбивства проти неї відкрили понад 40 цивільних справ про наклеп або посягання на честь і гідність у Мальті, США та Великій Британії.

Новий закон визначає, що саме вважається діяльністю в інтересах суспільства, а також встановлює критерії для виявлення зловмисних або явно необґрунтованих позовів.

Він дозволяє судам на ранній стадії припиняти провадження, якщо встановлюється, що мета позову полягає не в захисті прав, а в залякуванні або іншому тиску на відповідача.

Якщо суд визнає позов зловмисним, позивач має відшкодувати судові витрати відповідача, а також може отримати грошовий штраф. Окрім цього, зміни до Цивільно-процесуального закону підвищують санкції за недобросовісне використання процесуальних прав, щоб зменшити можливості для зловживань.

Міністерство юстиції наголошує, що закон не обмежує право на звернення до суду, не забороняє позови про захист честі та гідності і не надає імунітету від цивільної відповідальності. Механізми захисту не застосовуватимуться у випадках, коли під виглядом суспільного інтересу поширюють дезінформацію або свідомо неправдиві відомості. Рішення про застосування захисних заходів у кожній справі ухвалює суд окремо, після оцінки обставин.

Закон набуде чинності 7 травня цього року.

Нагадаємо, що Україна також має розробити закон для захисту медіа та журналістів від стратегічних позовів проти участі громадськості (SLAPP-позовів). Це є одним із кроків для гармонізації українського законодавства з правом ЄС на шляху євроінтеграції.

Читайте також: Як захиститися від SLAPP-позовів в Україні?