Розслідування депортації кримських татар 1944 року як акт геноциду наближається до фіналу: чи передадуть обвинувальний акт до суду?

Прокуратура Автономної Республіки Крим та м. Севастополя зупинятиме розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 442 КК України (геноцид) щодо депортації кримських татар радянською владою 1944 року. 

Про це видання ZMINA повідомила начальниця управління інформаційно-аналітичного та організаційно-правового забезпечення, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційної політики прокуратури Автономної АРК та м. Севастополя Марина Антошина.

Вона повідомила, що кримська прокуратура здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом насильницького переселення з метою фізичного знищення понад 225 тисяч кримських татар та представників інших національних груп з території Кримської АРСР для проживання до непристосованих районів Узбецької PCP, Казахської PCP, Башкирської АРСР та інших областей РСФСР протягом травня–липня 1944 року. Злочин представників органів державної влади СРСР українські слідчі розслідують за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 442 КК України (геноцид).

Антошина повідомила, що під час досудового розслідування проведено комплекс заходів, спрямованих на повне та всебічне встановлення обставин злочину та причетних до його вчинення осіб.

“Для встановлення фактів, подій, суспільно-політичних процесів, що мали місце протягом 1944 року та надалі, оцінки прийнятих радянською владою нормативно-правових актів, якими супроводжувався геноцид, проведені судові історично-правова та демографічна експертизи. Разом з тим, враховуючи універсальність злочину геноциду проти кримськотатарського народу, специфічний характер його вчинення  […], з урахуванням вчинення кримінального правопорушення на території України та декількох сучасних держав, дослідити повною мірою усі обставини  злочину неможливо”, – мовиться у відповіді кримської прокуратури.

Прокуратура АРК пояснила, що направлення обвинувального акта без встановлення об’єктивних даних на території інших держав суперечить загальним засадам Кримінального процесуального кодексу (КПК) України щодо всебічного, повного і неупереджено дослідження обставин кримінального провадження.

Крім того, направлення обвинувального акта стосовно встановлених осіб, які є померлими, суперечить засадам змагальності щодо самостійного обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

У прокуратурі посилаються на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), а саме на рішення у справі “Магнітський та інші проти Росії”і , де судді у Страсбурзі вказали, що суд над померлою людиною неминуче йде всупереч з принципами змагальності. Адже він за своєю природою несумісний з принципом рівності сторін і всіма гарантіями справедливого судового розгляду.

“Крім того, само собою зрозуміло, що неможливо покарати людину, яка померла, і процес кримінального правосуддя загнаний в глухий кут. Будь-яке покарання, накладене на померлу людину, порушує його або її гідність. Зрештою судовий процес над померлою особою суперечить об’єкту та меті ст. 6 Конвенції  [з прав людини], принципу добросовісності й принципу ефективності, властивим цій статті”, – роз’яснила Марина Антошина.

Навівши таку аргументацію, керівниця управління інформаційно-аналітичного та організаційно-правового забезпечення прокуратури проінформувала про зупинення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. 

“Рішення про його завершення буде прийняте за результатами вивчення усіх обставин, які підлягають доказуванню”, – резюмувала Марина Антошина.

Як відомо, наразі триває кампанія, яка закликає парламенти світу визнавати депортацію кримських татар. 

У червні 2024 року під час Третього форуму Експертної мережі Міжнародної Кримської платформи представник Меджлісу кримськотатарського народу Ескандер Барієв повідомив, що відповідний вирок українського суду “був би додатковим інструментом, який би підтримав парламенти інших країн на шляху визнання цього злочину СРСР як геноцид”. 

Напередодні Офіс кримської платформи закликав небайдужих підписати петицію на сторінці Бундестагу ФРН із закликом до німецького парламенту визнати депортацію кримських татар як акт геноциду. 

Нагадаємо, з 18-го до 20 травня 1944 року в Криму тривала депортація кримських татар. За два дні з півострова радянські силовики насильно переселили до 194 тисяч осіб. Геноцидом депортацію кримських татар визнали Україна, Естонія, Грузія, Латвія, Литва, Канада та Польща.

Щорічно в Криму з нагоди роковин Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу відбувалися масові заходи, зокрема жалобний мітинг у центрі кримської столиці. Утім, після військової операції Росії із захоплення Кримського півострова проведення подібних акцій у центрі тимчасово окупованого Сімферополя росіяни заборонили.

Комуністичний режим СРСР та згодом Росія цілеспрямовано поширювали протягом десятиліть міф про кримських татар щодо “зради”. І сьогодні країна-окупант використовує цей наратив для поширення мови ворожнечі, утисків та розбрату в тимчасово окупованому Криму.