Полоненого іспанського волонтера Маріо Калатаюда росіяни вивезли з Сімферопольського СІЗО в невідомому напрямку
Викраденого в Херсоні 75-річного іспанського волонтера Маріо Калатаюда, якого півтора року утримували в Сімферопольському СІЗО №2, росіяни вивезли в невідомому напрямку. Ймовірно, чоловіка могли перемістити до нового СІЗО в окупованому Чонгарі.
Про це заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець з посиланням на цивільну дружину Калатаюда Тетяну Маріну.
“За її словами, наприкінці вересня цього року її чоловіка вивези із Сімферопольського СІЗО. Там його незаконно утримували півтора року спочатку взагалі без звинувачень, а пізніше за так звану “причетність до вчинення дій, спрямованих на заподіяння шкоди безпеці РФ”, – каже Омбудсман.
Лубінець наголосив, що викрадення, незаконні арешти, депортація до РФ чи ТОТ, катування та нелюдське поводження з цивільними під час війни є воєнними злочинами як для національних, так і для міжнародних судів.
Омбудсман вимагає негайного звільнення не лише Маріо Калатаюда, а й усіх цивільних заручників. Він наголошує, що згідно з Женевською конвенцією, бранці Кремля не мають утримуватися у російських в’язницях, тим більше за фейковими звинуваченнями.
Лубінець нагадує, що Калатаюд, будучи підданим Королівства Іспанії, постійно проживав в Україні з 2014 року. Він займався волонтерською діяльністю, а після окупації Херсона неодноразово брав участь у проукраїнських мітингах. На одному з них його затримали та перевезли до Сімферопольського СІЗО №2.
Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, – напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу ys@zmina.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.
Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо, для документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні й притягнення винних до відповідальності.
