Росіяни перевезли кримську татарку Леніє Умерову із Владикавказа у Москву, ФСБ звинуватило її у шпигунстві – кримські правозахисники

Дата: 05 Травня 2023
A+ A- Підписатися

Кримську татарку Леніє Умерову перевезли до СІЗО “Лефортово” у Москві. Її обвинувачують у шпигунстві.

Про це повідомляє голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Леніє Умерова

4 травня кримській правозахисниці стало відомо, що співробітники ФСБ вивезли Умерову з ізолятора Владикавказа, де її незаконно утримували з березня 2023 року. 

5 травня Леніє Умеровій будуть обирати запобіжний захід.

“Очевидно, яким буде рішення – її візьмуть під варту. Мінімальна санкція по статті “шпигунство” – 10 років”, – нагадала Скрипник.

Брат бранки Кремля Азіз Умеров 4 травня повідомив, що його батьки намагалися відвідати його сестру у СІЗО, утім, їх не пустили.

“Їм повідомили, що Леніє там вже нема. Як виявилось, її разом із речами забрали ФСБівці. На запитання батьків про те, куди її забрали, на якій підставі, чому не повідомили, була надана стисла відповідь: “Это ФСБ – вышестоящий орган, они перед нами не отчитываются”,написав він на своїй фейсбук-сторінці.

Нагадаємо, Леніє Умерову російська поліція затримала на початку грудня 2022 року під час перетину російсько-грузинського кордону. Вона прямувала до тимчасово окупованого Криму з України, де мешкає з 2015 року й закінчила університет та влаштувалася на роботу.

Коли в розмові телефоном із сім’єю в Криму вона довідалася про ускладнення в батька, спричинене лікуванням онкологічного захворювання, вона вирішила негайно вирушити до батьків, щоб побути з ними поряд.

Маршрут до тимчасово окупованого Криму Леніє Умерової пролягав через Болгарію, Румунію, Грузію. З Грузії вона їхала автобусом Тбілісі – Сімферополь. 3 грудня 2022 року під час огляду на контрольно-пропускному пункті “Верхній Ларс” дівчину затримали співробітники російської поліції.

Після допиту у відділку поліції у Владикавказі Умерову на таксі відправили до готелю. Дорогою таксі зупинили співробітники ДІБДР, які після перевірки її документів заявили, що вона як іноземний громадянин порушила вимоги закону про перебування на території з регламентованим перебуванням. За версією співробітників, Лініє Умерова не мала права пересуватися польовими дорогами, натомість мала їздити лише федеральною трасою.

“Стосовно дівчини склали протокол про адміністративне правопорушення, з яким вона не погодилася, оскільки не знала про такі обмеження, не знала куди і якою дорогою везе її таксист”, – повідомила її адвокатка Марина Дубровіна.

4 грудня Приміський районний суд Республіки Північна Осетія – Аланія виніс постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності в частині першій статті 18.8 КпАП РФ з призначенням покарання у вигляді штрафу в розмірі 2 тисячі рублів та з адміністративним видворенням за межі Російської Федерації. До депортації вона мала перебувати в центрі тимчасового утримання іноземних громадян МВС Республіки Північна Осетія – Аланія.

16 грудня 2022 року Верховний суд Республіки Північна Осетія – Аланія не задовольнив апеляційну скаргу адвоката Леніє Умерової на ухвалу Приміського районного суду.

За допомогою адвоката Леніє Умерова подала скаргу на рішення про покарання до П’ятигорського касаційного суду. 13 березня 2023 року суд касаційної інстанції вилучив з покарання депортацію та утримання її в центрі тимчасового тримання іноземних громадян. Суд узяв до уваги, що Леніє Умерова не належить до осіб, щодо яких передбачено винятки. Дівчині повернули документи та телефон і звільнили в залі суду. Адвокат зателефонував її батькам з повідомленням, що їхню доньку звільнили й вона може прямувати додому. Того ж дня Зера та Резван Умерови виїхали з тимчасово окупованого Криму, щоб зустріти її.

Біля виходу з будівлі суду невідомі люди знову затримали дівчину. Вони надягли їй на голову мішок, посадили в автомобіль і відвезли в невідомому напрямку. Коли дівчину висадили з машини, до неї підійшли четверо чоловіків, один з яких був у формі співробітника поліції.

“Вони запропонували їй назватися, Леніє Умерова назвала себе і показала паспорт громадянина України та закордонний паспорт. Після цього зазначені особи запропонували їй проїхати до відділку поліції для ідентифікації особи, пояснивши, що встановлюють осіб, причетних до розповсюдження наркотичних засобів”, – мовиться в ухвалі суду від 14 березня 2023 року.

На запитання, за що її знову затримують, правоохоронці склали другий протокол – за непокору вимогам співробітників поліції. Вони вважали, що дівчина “надто голосно висловлювалась і відмовлялася сісти в машину”.

14 березня 2023 року Ленінський районний суд міста Владикавказа розглянув адміністративну справу про “непідкорення законному розпорядженню співробітника поліції” за частиною першою статті 19.3 КпАП РФ щодо Леніє Умерової та призначив покарання у вигляді адміністративного арешту на 15 діб.

27 березня 2023 року Ленінський районний суд міста Владикавказа повторно присудив адміністративний арешт за “непідкорення законному розпорядженню співробітника поліції” за першою частиною статті 19.3 КпАП РФ – ще на 15 діб. Цього разу причиною продовження арешту стало те, що дівчина не повернула вчасно телефон співробітникам ізолятора після розмови з батьком.

Кримську татарку перевезли до Беслана. Паспорти Леніє вилучили, а наступні судові засідання проводили без них.

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник висловила побоювання, що дівчину утримують під виглядом цих адміністративних арештів задля фабрикації кримінальної справи.

9 квітня термін утримання під вартою Леніє Умерової закінчувався. Але 11 квітня 2023 року вже Радянський районний суд міста Владикавказа призначив третій адміністративний арешт на 15 діб за ч. 1 ст. 19.3 КпАП РФ. Цього разу звинуватили дівчину в тому, що вона відмовилася вийти з машини на вимогу співробітника поліції.

26 квітня суддя Радянського районного суду Владикавказа Лалі Валієва знову заарештувала Умерову на 15 діб. На Леніє Умерову склали черговий адмінпротокол про непокору поліції за те, що вона нібито відмовилася вийти зі службового автомобіля.

За останніми даними українського Омбудсмана Дмитра Лубінця, Росія незаконно утримує 180 кримських політв’язнів, серед яких 116 кримських татар.
 
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджіхана.
 
“Крим SOS” указує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
 
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
 
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter