З полону звільнили співзасновника Центру прав людини ZMINA, військовополоненого Максима Буткевича
З російського полону звільнили військовослужбовця, правозахисника, співзасновника Центру прав людини ZMINA і Громадського радіо Максима Буткевича.
Про це повідомив його батько Олександр Буткевич, передає ZMINA.
Максима Буткевича повернули внаслідок обміну військовополоненими, і він перебуває на території, підконтрольній уряду України.
Водночас російські ЗМІ повідомляють, що сьогодні відбувся обмін військовополоненими між Росією та Україною у форматі 95 на 95. Посередницьку допомогу в обміні надали ОАЕ.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що під час 58 обміну звільнили захисників Маріуполя і “Азовсталі”, Донеччини, Луганщини, Харківщини, Київщини, Чернігівщини та Херсонщини.
Медійна ініціатива за права людини інформує, що серед звільнених військовополонених є Сергій Алєксєєвич. Він був серед військових, які перебували у тому самому бараці в Оленівській колонії, де в ніч з 28 на 29 липня 2022 року росіяни влаштували терористичний акт. Чоловік вижив в Оленівці, але отримав серйозні поранення.
Президент Володимир Зеленський подякував українським воїнам, які поповнюють обмінний фонд, і всім партнерам, які допомагають.
“Кожного разу, коли Україна рятує своїх людей із російського полону, ми наближаємо день, коли свобода буде повернута всім, хто перебуває в російській неволі”, – написав Володимир Зеленський у фейсбук.
Максим Буткевич понад 20 років присвятив правозахисній діяльності. Був координатором Проєкту “Без кордонів”, а також співзасновником Центру прав людини ZMINA та Громадського радіо. Протягом багатьох років виступав одним з організаторів показів і подій Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
Правозахисник виступав з лекціями про права людини, мову ворожнечі для журналістів, активістів та владних структур в Україні та в інших країнах. Працював в офісі Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні.
Після початку повномасштабної війни у березні 2022 року Буткевич вступив до лав ЗСУ, а до російського полону потрапив у червні того ж року.
Проти Максима Буткевича була сфабрикована кримінальна справа. 10 березня 2023 року незаконний “суд” на тимчасово окупованій частині Луганської області призначив правозахиснику та військовому 13 років колонії за те, що він нібито, перебуваючи в Сєвєродонецьку, поранив двох жінок, вистріливши з гранатомета в під’їзд житлового будинку.
Апеляційний суд в Москві залишив вирок чинним, однак ухвалив зарахувати до терміну ув’язнення фактичний час тримання під вартою з 19 серпня 2022 року.
У березні 2024 року Верховний суд РФ залишив без змін 13-річний вирок полоненого правозахисника і військовослужбовця. На судовому засіданні він розповів, що змушений був обмовити себе під погрозами тортур. Російські судді відмовилися долучити до матеріалів справи докази того, що Буткевич узагалі не був на місці ймовірного скоєння злочину. Не взяли до уваги й заяву правозахисників, що він обмовив себе через обіцянки швидкого обміну та погрози тортурами.
Судову розправу над Максимом Буткевичем засудили українські правозахисні організації, Amnesty International, Human Rights Watch, Меморіал, депутати ПАРЄ та інші організації.
Російський “Меморіал” визнав Максима Буткевича політичним в’язнем.
У листопаді 2022 року Максим Буткевич був нагороджений чеською премією “Історії несправедливості”: нагороду замість сина в Празі отримав його батько Олександр. У 2023 році Максим Буткевич був вшанований Спеціальною відзнакою нагороди імені Анни Франк за людську гідність і толерантність від посольства Нідерландів у США та Національною правозахисною премією, яку вручає українська платформа “Правозахисний порядок денний”.