Російський суд припинив кримінальну справу вбитого в окупованому Криму біженця з Узбекистану. Його тіло майже два роки пролежало в морзі (доповнено)
Південний окружний військовий суд припинив кримінальну справу вбитого під час обшуку в тимчасово окупованому Криму громадянина Узбекистану Набі Рахімова у зв’язку зі смертю обвинувачуваного. Політичного біженця звинувачували за вісьмома статтями КК РФ. ФСБ висунула померлому організацію терористичної діяльності, зазіхання на життя співробітників правоохоронних органів та ще кілька епізодів. Тіло підсудного весь цей час, майже два роки, перебувало в морзі.
Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність”.
Покійний Набі Рахімов та його дружинаРосійське слідство стверджує, що Рахімов чинив опір під час затримання та відстрілювався, тому його “ліквідували”.
Слідком Росії заявив, що Набі (Аюба) Рахімова “посмертно визнали винним”. Як цитують відомство російські ЗМІ, чоловікові інкримінували порушення ч. 2 ст. 205.5 КК РФ (участь у діяльності організації, яка, відповідно до законодавства Російської Федерації, визнана терористичною), ч. 1.1 ст. 205.1 КК РФ (схиляння, вербування та інше залучення особи до скоєння злочинів), ч. 1 ст. 30 ч. 1 ст. 205 КК РФ (приготування до терористичного акту), ч. 1 ст. 222.1 КК РФ (незаконні придбання, зберігання та носіння вибухових пристроїв), ст. 317 КК РФ (посягання на життя співробітника правоохоронного органу).
Правозахисна організація “Кримська солідарність” повідомляє, що провину Рахімова слідчі доводили свідченнями двох таємних свідків, одного з яких допитати в суді не вдалося. Сторона обвинувачення так і не спромоглася забезпечити його явку.
Під час засідання оголосили листа заступника начальника ФСБ про те, що свідок “Османов” перебуває на війні проти України у зв’язку з указом російського президента про мобілізацію. Прокурор клопотав про оголошення показів цього свідка, які він давав на етапі попереднього слідства.
“Сторона захисту була проти, оскільки було багато питань у нас до цього свідка, і, відповідно, сторона захисту була позбавлена можливості ставити запитання, уточнювати ключові моменти”, – прокоментував захисник. Проте суд задовольнив клопотання прокурора та оголосив письмові свідчення “Османова”.
У справі також проходили троє співробітників “центру спеціального призначення ФСБ Росії”: “Макар”, “Гордей” та “Дзвін” – це співробітники спецпідрозділу ФСБ, яких слідчі визнали потерпілими в кримінальній справі. Утім, вони не з’явилися на жодне судове засідання.
Спочатку держобвинувач посилався на їхню участь у війні на території України. 21 лютого прокурор надав розписки про те, що вони повідомлені про дебати й не бажають брати участь у них.
Це ті співробітники, які в момент смерті Рахімова були з ним і бачили останні хвилини його життя.
Едем Семедляєв
Крім того, у справі Рахімова проходили засекречені оперативні співробітники, які в день убивства, як вони розповіли в суді, приїхали на слідчі заходи разом з понятими, але нічого не бачили, бо до будинку заходили лише співробітники спецпідрозділу.
Додатково як доказ сторона обвинувачення наводить смс-повідомлення, надіслані Рахімову і які Рахімов надсилав невідомій особі.
Едем Семедляєв“Це прості смс-повідомлення з простого телефона про те, що він нібито планує щось підірвати. Я думаю, що будь-яка грамотна людина на сьогодні знає, що всі смс-повідомлення, всі прості телефонні дзвінки прослуховуються, тому я не думаю, що, якби людина планувала якийсь злочин, вона спілкувалася б через смс, тим більше із закордонним номером”, – упевнений адвокат Едем Семедляєв.
У судових дебатах прокурор заявив про те, що провину Рахімова довели, посилаючись на ті докази, які були в обвинувальному висновку, і просив припинити кримінальне переслідування у зв’язку зі смертю Набі Рахімова.
Дружина вбитого шукача притулку Сохіба Бурханова брала участь у процесі як представниця обвинуваченого. Вона наполягала на розслідуванні, бо вважає чоловіка невинуватим. Бурханова впевнена, що його вбили правоохоронні органи й версія, що він відстрілювався і вчинив самопідрив, була інсценуванням для виправдання дій спецслужб.
“Я вважаю, що незаконно вимагати таке, бо спочатку можна було припинити цю справу, але близькі родичі, а саме дружина Набі Рахімова, не погодилися з цим і вимагали провести розслідування та судове засідання. Захист, виступивши в дебатах, просив визнати Рахімова Набі Наїмовича невинуватим у зв’язку з відсутністю в його діяннях складу злочину та події злочину”, – прокоментував адвокат.
Під час засідання сторона захисту просила зняти заборону на виїзд Бурханової з території Росії. Вона позбавлена волі близько двох років, і весь цей час її утримують у центрі тимчасового утримання іноземних громадян у Краснодарському краї за дорученням Південного окружного військового суду.
Суддя Максим Нікітін, який очолював судову колегію, ухвалив рішення припинити кримінальну справу стосовно Набі Рахімова.
“Мобільний телефон Nokia, а також кошти в розмірі 2 850 рублів повернути законній власниці Бурхановій”, – зачитав у суді своє рішення суддя Нікітін.
Після того як ухвала суду набуде законної сили, захист має намір повторно звернутися до слідчого комітету для того, щоб сім’ї видали тіло Набі Рахімова.
Сохіба Бурханова має 15 днів на подання апеляції щодо ухвали Південного окружного військового суду. Якщо вона вирішить її оскаржити, їй доведеться перебувати в центрі тимчасового утримання іноземних громадян до набрання ухвалою законної сили.
“Її досі не відправляють до Узбекистану у зв’язку з тим, що вона є представником підсудного, тобто представником свого чоловіка, і має право брати участь у судових засіданнях, хоча з першого дня вона заявила, що не бажає брати участь у дебатах. Проте суд не дає дозволу на те, щоб її депортували з Російської Федерації до Узбекистану. На рішення ЄСПЛ, яке було в її справі, вони вже не звертають уваги”, – пояснив адвокат Едем Семедляєв.
Нагадаємо, 11 травня силовики поблизу Сімферополя розстріляли під час затримання громадянина Узбекистану Набі Рахімова, стверджуючи, що він чинив збройний опір співробітникам правоохоронних органів. Цього ж дня ФСБ відвезла на допит його сім’ю і родину Сейдамета Гафарова, в домоволодінні якого був убитий Рахімов.
ZMINA надіслала запит про коментар до МЗС Узбекистану щодо вбивства громадянина країни, утім відомство так і не відповіло.
12 травня адвокат Сіяр Панич надіслав до незаконного “Слідчого комітету” запит про видавання тіла родичам. 14 травня він склав клопотання про ознайомлення захисту з матеріалами цієї кримінальної справи, а 15 травня заяву про повернення тіла надіслала вдова Сохіба Бурханова.
Дружина вбитого Сохіба БурхановаЗахист отримав відповідь від незаконного формування, що називає себе “головним слідчим управлінням республіки Крим та міста Севастополя”, про повну відмову у видаванні трупа мусульманина Набі Рахімова. У ухвалі повідомлялося, що рішення мотивоване терористичною діяльністю загиблого. Повторне клопотання про вивчення матеріалів кримінальної справи також залишилося без задоволення.
Раніше Набі (Аюб) Рахімов оскаржував у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) депортацію до Узбекистану. Чоловік стверджував, що в Узбекистані його переслідують за релігійні та політичні переконання, підозрюючи в причетності до забороненої в країні партії “Хізб ут-Тахрір”. ЄСПЛ став на бік Рахімова і зобов’язав РФ виплатити йому 17 тисяч євро компенсації.
Сохібу Бурханову відправили до тимчасового центру утримання іноземних громадян за рішенням незаконного “Совєтського районного суду” в тимчасово окупованому Криму. 12 травня незаконний “суддя” цього формування Ігор Бражник ухвалив призначити штраф у вигляді 2 тисяч рублів та адміністративне видворення межі Російської Федерації за порушення статті 18.8 КпАП РФ (“Порушення іноземним громадянином чи особою без громадянства правил в’їзду Російську Федерацію чи режиму перебування Російській Федерації”).
28 травня незаконний “Верховний суд Криму” не задовольнив апеляцію адвокатів Марини Дубровіної та Едема Семедляєва та залишив рішення першої інстанції чинним.
ЄСПЛ розглянув термінову скаргу в справі Бурханової та вказав Російській Федерації утриматися від видворення жінки до Узбекистану, застосувавши правило 39 регламенту суду.
