Російські військові розстріляли на власному подвір’ї в Ірпені Надію Мякушко, а пропагандисти в РФ назвали її смерть фейком

Дата: 14 Червня 2022
A+ A- Підписатися

Під час окупації Київщини російські військові вбили на території власного будинку мешканку Ірпеня Надію Мякушко, а невдовзі пропагандистські медіа в РФ почали розповідати історію про те, що смерть жінки нібито є фейком. 

Про це повідомляє Суспільне. 

Надія Мякушко. Фото: Суспільне

Надії Мякушко було 69 років. Вона переїхала на Київщину ще в 1970-х, а згодом зустріла чоловіка – Володимира Чередниченка. Донька жінки жила в Ірпені, а син – у Львові. 

23 лютого, напередодні повномасштабного вторгнення, сина Надії викликали на роботу до Львівської національної опери, де він є диригентом. 

“Запрошений диригент з-за кордону не зміг приїхати. Я поїхав, а за день усе почалося”, – пригадує Іван. 

Донька Мякушко наприкінці лютого разом з родиною вирішила евакуюватись, однак батьки відмовились їхати. 

“3 березня ми розмовляли з мамою. У мене був знайомий, який міг на машині їх забрати, але вони відмовилися. А ввечері вона мені подзвонила і сказала, що бачить БТРи, які їздять по вулиці, зі знаками Z та V. Потім пропав зв’язок”, – розповідає Іван. 

Знайомі розповідали, що бачили Надію та Володимира живими, але вже 26 березня Івану зателефонував інший сусід і сказав, що став очевидцем того, як його батьків розстріляли:“Рашисти спочатку підпалили будинок. Коли батьки рятувалися, то їх розстріляли. І таких, як мої батьки, на цій вулиці багато було”.

Володимир Чередниченко та Надія Мякушко. Фото: Суспільне

Після деокупації Київщини фотограф Ігнат Івлєв-Йорк зробив знімок тіла Мякушко: біля руки жінки лежали ключі з дармовисом прапора Євросоюзу. 

“Ми подумали, це молода дівчина, потім виявилося, що це не так”, – пригадує фотограф. 

Володимир Чередиченко пересувався на ходунках, які також лежали біля його тіла. 

“Яку загрозу могла становити людина, яка пересувається на ходунках? І літня жінка?” – запитує їхній син.

Фото: Ігнат Івлєв-Йорк

Чередиченка та Мякушко поховали 11 квітня на кладовищі в Ірпені, а згодом у російських пропагандистських медіа вийшла новина, яку ілюстрували фотографією Надії. У публікаціях переконували читачів, що смерть жінки є фейком. 

Річ у тім, що світлину Мякушко використала дівчина Анастасія Савчишин, яка брала участь у флешмобі “Мене вбили, тому що я – українка”. Учасники цього флешмобу викладали фотографії вбитих росіянами цивільних поруч зі своїми світлинами. 

“На фото зліва – я, справа могла бути також я, як і будь-який українець”, – підписала свою публікацію Савчишин. 

Російські пропагандисти змінили текст на цьому колажі й написали, що нібито на обох фото – Анастасія. 

Змінений російськими пропагандистами колаж публікації Анастасії

Росія офіційно називає фото- та відеодокази звірств власної армії на Київщині фейками та бреше, що під час російської окупації в регіоні не постраждав жоден цивільний.

На початку квітня російського посла в Канаді Олега Степанова викликали до тамтешнього МЗС, щоб показати фотографії звірств, вчинених російськими окупантами в Бучі та Ірпені. Степанов сходив на зустріч, що тривала пів години, а потім назвав її “політичним демаршем”.

Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

 Такими злочинами вважають:

  • умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
  • катування і нелюдське поводження;
  • зґвалтування;
  • руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
  • примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
  • використання населення як “живих щитів”;
  • депортація до Росії чи на окуповані нею території;
  • викрадення і незаконні арешти цивільних;
  • взяття заручників;
  • напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
  • віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
  • використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
  • використання отруйних речовин;
  • напади на релігійні й культурні установи;
  • розграбування суспільної та особистої власності тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.

Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter