Російські силовики звинуватили українське радіо в Криму в екстремізмі

Генеральна прокуратура Росії підозрює в закликах до масових заворушень та екстремістської діяльності редакцію кримського радіо “Куреш”, яке після окупації півострова переїхало працювати до Херсона. 

Про це повідомили на сайті медіа. 

Лист від Роскомнагляду, який отримала редакція радіо

Про підозру журналісти дізналися з листа від Роскомнагляду, який надійшов їм наприкінці вересня. У ньому відомство вимагало від редакції протягом доби видалити зі свого сайту матеріал про тріщину в опорі Керченського мосту, де побачило порушення російських законів. Після цього від журналістів вимагали відзвітувати російському наглядовому органу.

Редакція радіо вже заявила, що не вважає жоден зі своїх матеріалів такими, що спонукають до екстремістської діяльності чи закликають до масових заворушень, а тому не збирається видаляти текст.

“Завдання ЗМІ – це незалежне висвітлення інформації, а особливо такої, яка містить суспільну загрозу. Матеріал, розміщений на сайті  “Радіо “Куреш”, має інформативний характер, з посиланням на першоджерело, тому редакція не вбачає причин для коригування чи видалення матеріалу”, – наголосили журналісти.

Натомість рішення Генеральної прокуратури РФ редакція пов’язує з розслідуванням, яке наразі проводять журналісти радіо. Воно стосується фінансування Херсонських проросійських організацій особистим фондом Володимира Путіна. 

“За останній місяць були розіслані десятки інформаційних запитів до відповідних організацій, структур, органів місцевої та обласної влади, навчальних закладів. Розслідування почалося після того, як у редакції з’явилась інформація про те, що до Ради національних меншин та корінних народів при Херсонській ОДА намагаються увійти російські організації, які отримали фінансування від фонду В. Путіна в останні три роки. Тому вірогідно, що таке “спонтанне” рішення прокуратури Росії є своєрідним попередженням нашій редакції”, – зазначили в редакції “Куреш”.

Як відомо, Роскомнагляд регулярно блокує низку сайтів українських видань нібито за публікації на них заборонених у Росії матеріалів.

На початку липня Німецький провайдер Hetznernline GmbH отримав від Роскомнагляду вимогу заблокувати сайт видання “Український тиждень” через матеріал про “Правий сектор”.

Наприкінці минулого року відомство заблокувало сайт газети “Дзеркало тижня” на території Росії та анексованого Криму через публікацію статей про незаконний призов мешканців півострова до російської армії.

Тисне відомство й на всесвітньо відомі платформи. Так, департамент YouTube вимагав від кримських журналістів з Центру журналістських розслідувань видалити відео про кримськотатарського політв’язня Еміра-Усеїна Куку, датоване 2016 роком, адже Росія побачила в ньому екстремізм.