Російські суди почали пом’якшувати покарання тим, хто їздив на війну вбивати українців

Дата: 18 Листопада 2022
A+ A- Підписатися

Суди у Росії почали пом’якшувати обвинувальні вироки чоловікам, які повернулись з війни в Україні. Судді вважають пом’якшувальною обставиною це при призначенні покарань, наприклад, за вбивства, крадіжки, наркотики та хабарництво.

Про це розповідають журналісти російського видання “Важные истории”. 

Фото: atlanticcouncil.org

Журналісти виявили понад 80 вироків у кримінальних справах, які гарнізонні військові суди в країні винесли після 24 лютого. Лише у чверті випадків росіяни, які повернулись з війни, отримали таке ж покарання, як і більшість засуджених за тими самими статтями.

До прикладу, призовники Едуард Єремєєв та Потап Іванов з Якутії за вимагання із застосуванням насильства заплатять по 130 тисяч рублів штрафу. Росіяни, які вбивати українців не їздили та не кажуть про такі плани у суді, зазвичай за такий злочин вирушають до в’язниці – більш ніж половина засуджених торік у Росії за цією статтею отримали позбавлення волі.

Показовий випадок, який виявили журналісти, трапився з барнаульським контрактником Семеном Даниловим, нагородженим медаллю “За відвагу”. У травні, святкуючи весілля товариша, він влаштував п’яну бійку з поліцейським, бо, як йдеться у судових матеріалах, відчув “незадоволення законними діями зазначеного співробітника”. Той намагався доставити його друга до відділку. 

“…з метою перешкодити затриманню останнього, обхопив потерпілого ззаду за шию правою рукою і завдав три удари правою ногою по правій гомілці, а потім потяг назад і повалив потерпілого на землю”, – описують напад у документах. 

Данилова визнали винним за статтями про образу та застосування насильства до представника влади, але за це він має виплатити 120 тисяч рублів штрафу.

Показовим цей випадок є тому, що у Росії за напад на силовика люди отримують реальні строки. Менше ніж Данилову, наприклад, пощастило два роки назад росіянину Сергію Суровцеву. Його за тією ж статтеюі Частина 1 статті 318 КК РФ відправили на два роки у колонію, бо він, як переконували слідчі, кинув металеву загорожу у нацгвардійця під час акції протесту. Чоловік свою провину не визнав. 

Два роки колонії за те, що потягнув за руку поліцейського, який працював на акції протесту, дали й росіянину Данилу Бєглєцу. Чоловік на суді казав, що навіть не брав участі в акції, а просто побачив, як б’ють людину, а тому вирішив зупинити силовика.

Фото: Anadolu Agency

Участь у війні в Україні допомогла Артему Созаєву з Кабардино-Балкарії: замість 15 років за ґратами, які передбачає його “наркотична стаття”, він виплатив 10 тисяч штрафу. На п’ять тисяч рублів більше штраф заплатив російський військовий Равіль Файзрахманов, якого також обвинувачували у купівлі наркотиків. 

Інший росіянин Кирило Топчев ще до початку повномасштабного вторгнення відсидів два строки у в’язниці: вперше рік у колонії за купівлю марихуани, а потім ще чотири з половиною за придбання іншого наркотику. Судові психіатри діагностували у нього “синдром залежності внаслідок поєднаного вживання опію, героїну, дезоморфіну, каннабіноїдів, спайсів, солей, амфетаміну”.

У травні під час окупації Ізюма на Харківщині Топчев у складі приватної воєнної компанії “в одного з місцевих придбав трохи марихуани та сильнодіючі таблетки, обмінявши на сухі пайки для солдатів”, а потім повіз канабіс до Росії. Його затримали на кордоні, а суд невдовзі відправив чоловіка на пів року за ґрати – його строк навіть нижчий за межу, передбачену статтею, без урахування рецидиву.

Дослідники кажуть, що подібний термін одержала більшість засуджених до позбавлення волі за цією статтею у Росії торік (55% – до року), а тому вони не упевнені, що у цій конкретній справі вирішальну роль зіграла саме участь у війні. 

Журналісти додають, що для тих росіян, хто не захотів брати участі у війні в Україні, ця обставина в суді працює у зворотний бік. 

Коментуючи ситуацію, що склалась у російських судах, юристка Альона Савельєва наголосила, що перелік пом’якшувальних обставин є відкритим, тобто суд може на своє переконання враховувати або не враховувати ті чи інші факти про особу підсудного.

Водночас правниця прогнозує, що після закінчення війни її учасники повернуться додому з посттравматичним стресовим розладом та іншими психологічними травмами, що призведе до зростання рівня злочинності в країні: “І ось у нас вже складається така „чудова“ судова практика для них. Зручно”. 

Нагадаємо, що правозахисники допомогли виїхати з Росії солдату Микиті Чибрину. Частина, в якій був Чибрин, окупувала Київщину на початку повномасштабного вторгнення та була у Бучі, однак сам росіянин переконує – нікого в Україні за чотири місяці не вбивав і втік, аби допомогти судити керівництво своєї країни у Гаазі за розпочату війну. 

Фотографія обкладинки: Reuters 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: