Родичі незаконно засуджених громадян будуть голодувати під парламентом

П’ятого липня родичі незаконно засуджених громадян під парламентом голодуватимуть через відсутність в Україні механізму виправлення судових помилок. 

Про це на прес-конференції заявила голова руху “Громадське спонукання” Тамара Рафальська, передає Громадське радіо. 

За її словами, родичі незаконно засуджених та правозахисники проводили велику кількість заходів, у яких зверталась увага на важливості ухвалення законопроекту №2033а, що запроваджує такий механізм. Однак депутати не хочуть ставити документ на голосування у другому читанні. 

“Ми змушені вдатись до радикальних дій. Коли ви, народні депутати, будете йти їсти у своїх ресторанах, матері будуть помирати від голоду на ваших очах”, – заявила Тамара Рафальська. 

За даними управління Державної пенітенціарної служби станом на 1 червня, в Україні 1 562 людей відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Правозахисники сумніваються у законності вироків близько 100 засуджених. 

Адвокат Олександра Рафальського та Ігоря Вовкодава Віктор Колбанцев вказує на тотальну корупцію у правоохоронних органах. 

“Якщо людину затримали, пред’явили обвинувачення, або вона просиділа десять днів, то обов’язково буде далі сидіти. Найстрашніше, що всім байдуже, винна вона чи ні. Найголовніше – закрити справу, отримати зірочку та гроші за цю справу. Свобода людини – це шалені кошти. Чому у нас судді, прокурори, головні міліціонери мають найбільші статки? Тому що вони на цьому заробляють”, – каже адвокат.  

“Суспільство повинно вибачитись перед такими людьми, а народні депутати – ухвалити законопроект №2033а”, – додає він. 

Голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик каже, що у кримінальних справах суди виносять менше одного відсотка виправдувальних вироків. 

“Дослідження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ показало, що протягом 2012 року у розглянутих 193 тисячах кримінальних справ суди виправдали 707 людей (0,37%). Якщо людина вже потрапляє у жорна кримінальної системи, то шансів бути вибратись у неї немає”, – каже вона. 

Експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда пояснює, якщо Верховна Рада ухвалить цей документ, тоді засуджений за особливо тяжкий злочин або його захисник може звернутись до апеляційного суду із заявою про перегляд його справи. У законопроекті визначені чіткі підстави, за якими вирок буде переглядатись. 

“Це такі підстави, до прикладу, коли судді на біле кажуть чорне, коли є багато виправдувальних доказів, а їх просто не беруть до уваги і навіть не згадують у вироку суду”, – каже Роман Куйбіда. 

За його словами, депутати побоюються законопроекту, бо пам’ятають резонанс довкола “закону Надії Савченко”, який зараховує один день перебування в СІЗО за два дні у в’язниці. 

“Кажуть, що багато злочинців вийшло на свободу за цим законом. Але це порівняння невдале. Тому що “закон Савченко” переглядав автоматичне звільнення людини після перебування в СІЗО. А тут не йдеться про автоматичне звільнення, а про право на перегляд вироку”, – каже він. 

Експерт також вказує, що парламентарі сумніваються в тому, що ця судова система, яка виносила такі вироки, не спроможна виправити їх. 

“Так, законопроект передбачає, що буде розглядати справу інший суд, який засудив. Це не є достатньою гарантією. Але, як на мене, прийняті зміни до Конституції та нова редакція закону “Про судоустрій і статус суддів”, який має набрати суддів у вересні, показує, що з’являється шанс. Цей шанс полягає в створенні нового Верховного суду, який має запрацювати навесні наступного року. І от рішення, які апеляційні суди будуть приймати на підставі цього законопроекту, будуть під контролем нового Верховного суду”, – вважає Роман Куйбіда.  

Тетяна Печончик повідомила, що з 5 липня у Верховні Раді депутати зможуть побачити виставку, яка розкриває вісім історій довічно засуджених, у яких правозахисники наголошують на судових помилках. 

За її словами, ця виставка – це крок відчаю правозахисників, оскільки громадськість вже багато років звертає увагу на відсутність механізму виправлення судових помилок.  

“У цій виставці для мене красномовна фотографія Олександра Ощепкова. На цій фотографії ви побачите, як у нього відрізані мочки вух. Це один із результатів катувань, які правоохоронці застосовували, аби отримати явку з повинною та зізнання у вчиненні злочину, якого він насправді не скоював”, – каже правозахисниця. 

Нагадаємо, раніше позапартійний депутат Віктор Чумак заявив, що БПП і “Народний фронт” через тиск від Генпрокуратури протидіють ухваленню законопроекту №2033а.