Рішення ЄСПЛ щодо люстрації українських чиновників набуло чинності: у Мін’юсті готуються реагувати
Міністерство юстиції планує подати на розгляд Верховної Ради законопроєкт, що передбачає створення комісії для розгляду скарг щодо неправомірної люстрації.
Про це повідомив очільник відомства Денис Малюська.
На фото – Іван Ліщина (мій профільний заступник) після програшу у ЄСПЛ у справі щодо люстрації))А взагалі ми не будемо…
Опубліковано Denis Malyuska Вівторок, 25 лютого 2020 р.
Незадовго до заяви міністра ЄСПЛ повідомив, що його постанова, яка стверджує, що звільнення за Законом “Про очищення влади” порушило права українських посадовців, набула чинності.
“Ми плануємо спільно з народними депутатами опрацювати та внести законопроєкт, відповідно до якого буде створена комісія, що розглядатиме скарги громадян, які вважають свою люстрацію неправомірною”, – написав Малюська.
Водночас міністр зазначив, що можливість поновлення на посаді (за її наявності) та виплати різниці між втраченим та реальним заробітком розглядатиметься тільки тоді, коли буде доведено необґрунтованість люстрації.
Заступник Малюськи Іван Ліщина на своїй сторінці у фейсбуку розповів, що ЄСПЛ не визнавав неправомірною люстрацію цілком, а лише її надмірний обсяг. За його словами, суд встановив, що:
- Закон “Про очищення влади” відповідає вимогам якості закону, які ЄСПЛ застосовує у своїй практиці, тобто заходи проти заявників були “законні” в розумінні ст. 8 конвенції (§ 268);
- станом на 2014 рік ситуація в Україні давала підстави для проведення люстрації щодо цивільних службовців, які працювали за часів попереднього уряду, для захисту громадян від тих, хто своєю поведінкою створював ризик молодому демократичному режиму та брав участь у масштабних корупційних діях (§ 272).
Дуже вдячний Denis Malyuska за рекламу моєї усталої пики у зв’язку із справою Polyakh and Others v. Ukraine. Тепер вони…
Опубліковано Іваном Ліщиною Вівторок, 25 лютого 2020 р.
“ЄСПЛ зазначив, що відповідальність при люстрації має бути індивідуалізована, тобто при її застосуванні мали прийматися до уваги конкретні обставини кожного з тих, до кого застосовувалися передбачені законом наслідки і конкретна участь особи в антидемократичних діях попереднього режиму. Неіндивідуалізована відповідальність могла застосовуватися до дуже вузького кола високопосадовців, чия участь в антидемократичних діях або знання про них могли презюмуватися”, – зазначив він.
Ліщина додав, що виконання рішення не вимагає скасування закону або автоматичне поновлення всіх люстрованих чиновників.
“Воно вимагає змін до закону, зокрема значного звуження переліку посад, на які розповсюджується автоматична люстрація. Він також вимагає встановлення процедури перегляду обґрунтованості люстрації стосовно тих посад, які не підлягатимуть автоматичній люстрації”, – пояснив чиновник.
Як відомо, так званий закон про люстрацію передбачав звільнення посадовців, які допомагали колишньому президентові Віктору Януковичу узурпувати владу, були причетними до переслідувань активістів під час протестів на Майдані, а також співпрацювали з іноземними спецслужбами для підриву територіальної цілісності України. Згідно з документом, з посад держслужбовців усували й тих, які в минулому обіймали пости в КПРС і КДБ.
Ще під час ухвалення закону правозахисники критикували деякі його пункти, що, на їхню думку, порушували право людини на захист приватного життя. Також вони казали про те, що люди, які підпали під люстрацію, мали можливість оскарження рішення про усунення в судовому порядку з дотриманням права на справедливий суд.
За півтора року після початку люстрації в Україні встигли звільнити майже тисячу чиновників, що становить 1/5 їхньої загальної кількості.
