Репортери без кордонів закликали Росію забезпечити медичний нагляд для бранця Кремля, громадянського журналіста з Криму Аріфмеметова
Репортери без кордонів закликали до медичного нагляду засудженого Росією політв’язня, громадянського журналіста та активіста Османа Аріфмеметова, який у в’язниці Мінусинська Красноярського краю РФ втратив 22 кілограми.
Про це йдеться у заяві організації.
Осман Аріфмеметов“RSF (Reporters sans frontieres – Репортери без кордонів. – Ред.) засуджує умови його тримання під вартою та закликає до медичного нагляду та звільнення”, – мовиться у заяві.
Напередодні мати бранця Кремля Емдіє Аріфмеметова заявила, що зараз її син перебуває у суворих умовах утримання (СУУ) і йому не дозволяють телефонувати. Однак чому його помістили на СУУ – невідомо.
Крім того, всім засудженим у в’язниці дають свинину, яку кримський татарин не вживає через релігійні переконання. Ймовірно, Осман Аріфмеметов сильно схуд через неповноцінне харчування.
У жовтні 2024 року голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник під час пресконференції напередодні Третього парламентського саміту “Кримська платформа” нагадала, що з перших днів тимчасової окупації Росією Кримського півострова журналісти зазнали переслідувань з боку окупаційної влади та парамілітарних формувань. Надалі РФ розвивала систему кримінальних політичних переслідувань проти журналістів.
За її інформацією найчастіше використовуються звинувачення у тероризмі, шпигунстві чи зберіганні зброї. Як приклад вона навела справу журналіста-фрилансера Крим. Реалії Владислава Єсипенка, в машину якого ФСБ підклало гранату, і це спричинило фабрикацію кримінальної справи стосовно нього.
Також вона згадала про громадянську журналістку Ірину Данилович, яку вона назвала своєю колегою у зв’язку з тим, що та висвітлювала порушення прав людини. За словами Скрипник, її утримували в підвалі ФСБ кілька днів і катували.
Нагадаємо, ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
Правозахисники вважають, що рішення Верховного суду РФ ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонена, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.
У лютому 2014 року Росія розгорнула протиправну військову операцію із захоплення Кримського півострова.
У березні 2019 року російські силовики обшукали в тимчасово окупованому Криму будинки кримськотатарських активістів, зокрема представників громадського об’єднання “Кримська солідарність”. Загалом вони затримали 24 громадян України, серед них – громадянських журналістів Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхалієва, Ремзі Бекірова. 27-го і 28 березня 2019 року російський суд у Сімферополі заарештував усіх затриманих.
Правозахисний центр “Меморіал” визнав політв’язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня 2019 року в Криму.
24 листопада 2022 року Південний окружний військовий суд визнав кримськотатарських активістів, серед яких був Руслан Сулейманов, винними у терористичній діяльності та спробі захоплення влади. Енвера Аметова та Яшара Муєдінова засудили до 13 років колонії суворого режиму, а громадянських журналістів Руслана Сулейманова, Рустема Шейхалієва та Османа Аріфмеметова – до 14 років. 4 роки терміну політв’язні проведуть у в’язниці, а потім ще один рік будуть обмежені у свободі пересування.
Напередодні голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв повідомив, що його правозахисна організація зіткнулася з декількома проблемами під час документування воєнних злочинів.
Зокрема, починаючи з 2023 року родини політв’язнів намагалися приховувати затримання ефесбівцями їхніх близьких. Російські силовики шантажували сім’ї тим, що за мовчання про арешт людини обіцяли її швидко відпустити. Також люди, які співпрацювали з Кримськотатарським ресурсним центром, почали сумніватися в доцільності передання інформації про бранців, оскільки багатьох досі не звільнили.
