Парламент підтримав законопроєкт про статус бранців Кремля: чому його критикують?

Дата: 11 Липня 2019
A+ A- Підписатися

Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт “Про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами”.

Про це повідомляє пресслужба парламенту. 

Авторами законопроєкту виступила низка нардепів, серед яких Ірина Геращенко, Ірина Луценко, Андрій Білецький, Ірина Суслова, Рефат Чубаров та інші. Ухвалення документа вони обґрунтовували тим, що в статті 3 Конституції чітко вказано, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а в другому абзаці тієї ж статті встановлено – держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

“Унаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України частина українських територій тимчасово втратила український суверенітет. Набула поширення практика незаконного позбавлення волі українських громадян не тільки на території тимчасово не підконтрольній Україні, а також і в Російській Федерації, Білорусі, навіть на підставі недоведених фактів інспіровано судовий процес над українцем – учасником АТО в Італії. Ці всі наслідки збройної агресії призвели до численних випадків незаконного позбавлення волі, і постраждалі особи піддаються фізичним і моральним стражданням, втрачають можливість повернутися в помешкання на непідконтрольних територіях унаслідок переслідування їх незаконними збройними формуваннями, не мають відповідного правового статусу і соціальних гарантій при звільненні їх з місць незаконного утримання”, – наголошують вони в пояснювальній записці. 

Автори документа пропонують ухвалити закон, що складається з п’яти розділів та п’ятнадцяти статей, що, зокрема, регулюють питання пільг та прав заручників, процедуру визнання людини заручником, особливості державної політики щодо заручників та інше. 

Проте ще до голосування низка правозахисників та експертів наголошувала на тому, що законопроєкт не є досконалим. Те саме говорили й родичі бранців Кремля, які називали документ компромісом. 

“Законопроєкт №8205 – лише один із сімох документів, в яких мова, так чи інакше, йшла про заручників. І насправді він лише компроміс, який, направду, не влаштує ні родичів українських в’язнів, ні правозахисників. До сьогодні парламент не міг ухвалити жодного законопроєкту, який би захищав заручників. Річ у тім, що лише цей законопроєкт пройшов експертизу Комітету Верховної Ради з прав людини. Відтак усі зійшлися на тому, щоб підтримати цей законопроєкт у першому читанні (аби зафіксувати його в парламенті), направити його на доопрацювання, а далі внести в текст закону необхідні правки. По суті, треба змінити 80% законопроєкту”,розповідав у блозі на сайті УНІАН брат політв’язня Євгена Панова та голова ГО “Об’єднання родичів політичних бранців Кремля” Ігор Котелянець

За його словами, документ треба погодити з міжнародним гуманітарним правом, адже, наприклад, наразі він не містить терміна “військовополонений”. 

“У документі немає чіткого визначення правового статусу заручників і незаконно позбавлених волі (а це дуже важливо, адже, за словами авторів законопроєкту, дія закону має поширюватися на різні категорії полонених). Згідно з текстом цього законопроєкту, заручником визнається та особа, яка вже звільнилася та пройшла співбесіду в СБУ. Відповідно, тільки після цього вона має право на соціальні пільги і виплати. Тобто, наприклад, Олегу Сенцову за таким законом необхідно відсидіти 20 років, вийти і повернутися в Україну, і тільки тоді Україна може його офіційно визнати політв’язнем”, – продовжує він. 

Котелянець наголошує, що політв’язням, які перебувають на окупованих територіях та в Росії, вже зараз потрібно передавати посилки, оплачувати послуги адвокатів, а тому їхній статус важливо закріпити в законопроєкті тепер.

Як відомо, наразі в слідчих ізоляторах і колоніях окупованого Криму та на території Російської Федерації з політичних мотивів утримують 115 українців. Щоб обговорити план дій щодо їхнього звільнення, наприкінці травня правозахисники та родичі бранців Кремля зустрілися в Адміністрації президента з новообраним очільником України Володимиром Зеленським

Самі політв’язні за останні декілька місяців уже неодноразово зверталися до влади України із закликами не забувати про них та активніше працювати над визволенням. Так, наприклад, з відкритим листом до президента і депутатів Верховної Ради нещодавно звернувся політв’язень Павло Гриб, якого в Росії засудили до шести років колонії за сфабрикованою справою. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: