Рада ухвалила в цілому законопроєкт про доброчесне лобіювання

Верховна Рада 23 лютого ухвалила в цілому законопроєкт №10337 “Про доброчесне лобіювання”. Таке рішення парламенту підтримали 236 народних депутатів. 

Про це повідомив народний депутат від партії “Слуга народу” Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі. 

Підсумки голосування народними депутатами законопроєкту про лобізм у ВР. Фото: Ярослав Железняк

Проголосований законопроєкт визначає правові засади лобіювання і встановлює прозорі механізми, щоб кожен громадянин бачив усі потенційні впливи, які вчиняються на народних депутатів. Також законопроєкт унормовує права та обов’язки суб’єктів лобіювання, прописує правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання, створює Реєстр прозорості, адміністратором якого буде Національне агентство з питань запобігання корупції, та регламентує звітність суб’єкта лобіювання, що вноситься до Реєстру прозорості.

Даний законопроєкт був у переліку обовʼязкових зобовʼязань України для відкриття перемовин щодо вступу до ЄС.

За словами народної депутатки від фракції “Європейська солідарність” Ірини Геращенко, до другого читання парламент врахував певні поправки, на яких наполягали громадські організації, проте не всі.

“Тому є загроза різночитання певних норм”, – зазначила нардепка.

За словами Геращенко, закон визначає: 

• термінологію в сфері лобіювання; 
• права та обов’язки суб’єктів лобіювання; 
• методи впливу; 
• правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання;
• створення Реєстру прозорості, держателем та адміністратором якого є НАЗК;  
• ⁠порядок реєстрації у Реєстрі прозорості та винятки з нього; 
• доступ до Реєстру прозорості (відкритий і безкоштовний); 
• звітність суб’єкта лобіювання, що вноситься до Реєстру прозорості;
• ⁠механізми контролю за діяльністю суб’єктів лобіювання шляхом моніторингу дотримання законодавства з питань лобіювання.

Закон набуває чинності через два місяці після початку функціонування Реєстру прозорості від НАЗК, але не пізніше ніж 1 січня 2025 року. 

Як зазначає “Укрінформ”, до другого читання парламентарі уточнили термінологію закону та сферу дії закону.

Зокрема, було вилучено з документа поняття “адвокація” та положення, які мали б врегулювати відповідні відносини.

Лобіювання визначається як діяльність, що здійснюється з метою впливу або спроби впливу на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (тобто за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення), або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.

Документом також уточнюються принципи лобіювання, правовий статус суб’єкта лобіювання, вимоги до договору лобіювання, питання щодо створення Реєстру прозорості як інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність.

Окрім того, було запропоновано встановити, що предметом лобіювання не може бути нормативно-правовий акт щодо:

• оголошення загальної або часткової мобілізації; 
• введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану;
• оголошення за поданням президента стану війни і укладення миру;
• використання Збройних сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
• введення в країні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану;
• оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
• зміни території країни;
• також амністії.

За словами юридичного радника Центру прав людини ZMINA Даниїла Попкова, відповідаючи на складне питання, чи потрібен нам такий закон, варто дати відповідь на простіші запитання.

• Чи вирішує закон заявлену проблему з впливом олігархів та різних позаштатних радників на прийняття рішень публічними службовцями? – Ні.
• Чи є створюються стимули для існуючих компаній-лобістів чи “in-house” лобістів зареєструватись? – Ні. 
• Чи створить закон проблеми для діяльності громадських організацій? – З високою ймовірністю так.
• Чи зарахується ухвалення цього закону як виконання Україною одного із зобов’язань для вступу до ЄС? –  Так.
• Чи зробить він Україну “країною мрій лобістів” і чи спростить залучення іноземних інвестицій в економіку? – Сподіваюсь, що так. 

“Втім, про це ми не дізнаємось аж до моменту запуску Реєстру прозорості, оприлюднення звітності лобістів і даних про динаміку залучення інвестицій, а якщо говорити про повоєнну відбудову, то схоже аж до закінчення війни. До цього моменту варто повернутись до спільної роботи вже над змінами до закону і перебудувати його навколо принципу “створення можливостей”. Насамперед в цьому зацікавлені самі лобісти та GR-експерти”, – додає юридичний радник. 

Також сьогодні Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №10373 щодо порушення законодавства у сфері здійснення лобіювання. За законопроєкт проголосувало 227 парламентарів.

Метою законопроєкту “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства в сфері здійснення лобіювання” є забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів, нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заінтересованими сторонами та суб’єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення діяльності суб’єктів лобіювання на посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування; механізмів контролю за лобістською діяльністю та встановлення адміністративної відповідальності за здійснення лобіювання без реєстрації та за порушення законодавства в сфері лобіювання.

Законопроєкт комплексно врегульовує питання настання відповідальності у разі недотримання вимог законодавства з питань лобіювання, припинення порушення та встановлення відповідальності за нього.

Документом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, які передбачають накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за здійснення лобіювання без реєстрації в Реєстрі прозорості в порядку, визначеному законодавством.

Також неподання або несвоєчасне подання звіту суб’єктом лобіювання тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Подання завідомо недостовірних відомостей суб’єктом лобіювання до Реєстру прозорості тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені повторно особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із забороною здійснення лобіювання строком на один рік.

Водночас передбачено, що неподання або несвоєчасне подання до НАЗК заяви про припинення здійснення лобіювання в разі виникнення обставин, передбачених частиною другою статті 9 Закону України “Про доброчесне лобіювання” тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 – 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також регламентується, що здійснення лобіювання в інтересах особи, яка не може бути бенефіціаром відповідно до вимог закону, або укладення суб’єктом лобіювання договору про надання послуг із лобіювання з особою, яка не може бути клієнтом відповідно до вимог закону, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із забороною здійснення лобіювання строком на один рік.

Раніше правозахисники закликали депутатів змінити законопроєкт про лобіювання, який у тому вигляді загрожував свободі й демократії. 

Нагадаємо, Верховна рада 10 січня ухвалила в першому читанні законопроєкт про доброчесне лобіювання.