Рада підтримала ідею, щоб деяким ув’язненим дозволяли тимчасово залишати колонії у певних ситуаціях

Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №12127, що у разі остаточного ухвалення дозволить деяким ув’язненим у певних ситуаціях тимчасово залишати колонію. 

Про це йдеться у карті документа на сайті парламенту. 

Будівля Верховної Ради України

Законопроєкт підготували в уряді на виконання рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2023 року №11-р(ІІ)/2023.

У цьому рішенні йдеться про довічника, який пробув під вартою 24 роки, мав позитивні характеристики та марно просив відпустити його до хворої матері. Суди нижчої інстанції відмовляли йому, посилаючись на те, що законодавство не дозволяє так робити. 

У рішенні КС судді, між іншим, нагадали, що непохитними засадами конституційного ладу в Україні є те, що “кожна людина є найвищою цінністю і заслуговує на гуманне та гідне ставлення до себе як до особистості”. Водночас “держава зобов’язана гарантувати таке ставлення однаково кожному та бути відповідальною за захист гідності людини, утвердження невідчужуваності та непорушності її конституційних прав і свобод”. 

Схвалений законопроєкт передбачає, щоб ув’язнені могли короткочасно виїздити з колоній, зокрема в разі смерті або тяжкої хвороби близького родича. Це стосуватиметься лише тих, хто відбуває покарання у виправних колоніях мінімального та середнього рівня безпеки з полегшеними або загальними умовами тримання, а також у дільницях соціальної реабілітації. 

В’язнів, за задумом авторів, відпускатимуть для подорожей Україною, але лише тими територіями, що перебувають під контролем уряду. Час подорожі не має перевищувати сім діб без урахування часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більш ніж три доби). 

Витрати колонії, пов’язані з наданням короткочасних виїздів, мають оплачувати засуджені, їхні родичі або інші особи. Засуджені зможуть самостійно діставатися до місця призначення та у зворотному напрямку.

Нині на законопроєкт чекає друге читання. 

Нагадаємо, що вже кілька разів ЄСПЛ визнавав українське довічне ув’язнення порушенням прав людини, бо такі вироки неможливо переглянути. 

Незаконною неможливість перегляду довічних вироків назвав і Конституційний Суд. Україна перебуває на першому місці серед півсотні європейських країн за кількістю довічно ув’язнених людей, які не мають перспективи звільнення. До початку повномасштабного російського вторгнення таких налічували 1541.