Рада остаточно підтримала законопроєкт щодо протидії мобінгу: тепер за цькування на роботі передбачено покарання

16 листопада Верховна Рада України ухвалила в ІІ читанні законопроєкт №5748 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії порушенню прав у сфері праці. 

Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк. 

Фото: Depositphotos

Передбачається внесення змін до трудового законодавства в частині врегулювання питання протидії мобінгу. 

Зокрема, у Кодексі законів про працю України з’явиться ст. 2-2 “Заборона мобінгу (цькування)”.

Мобінг – це діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної репутації у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій.

Сюди також належить створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, зокрема що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

Типовими ознаками мобінгу (цькування) є:

• повторюваність діяння;
• наявність сторін – кривдник, потерпілий від цькування, спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких, зокрема, є заподіяння моральної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого, примушування до зміни місця роботи.

Раніше нардеп Олексій Гончаренко писав, що за вчинення мобінгу (цькування) призводить до накладення штрафу від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, призводить до накладення штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 40 до 60 годин.

Нагадаємо, що торік Верховна Рада ухвалила в першому читанні за основу законопроєкт №5266, який серед іншого забороняє в оголошеннях про вакансії висувати вимоги за ознаками раси, кольору шкіри, віку, статі тощо. 

Читайте також: Як наймати на роботу без дискримінації: чек-лист від правозахисників