Прояви лукізму, еротизації та дискримінації жінок найчастіше зустрічаються у таблоїдах – дослідження

Згідно з результатами дослідження присутності сексизму в онлайн-медіа та національному телемарафоні “Єдині новини”, в українських онлайнових медіа досі зустрічаються прояви лукізму і , еротизації та дискримінації жінок. Найбільше зневажливих матеріалів містять саме таблоїди, які не дотримуються професійних стандартів.

Про це розповів кандидат наук із соціальних комунікацій та голова громадської організації Communication Analysis Team – Ukraine Артем Захарченко.

Фото: Depositphotos

Так, жінки фігурують у матеріалах медіа як спонтанні героїні історій (41,67%) або свідки подій (63,64%), особливо в прифронтових репортажах. Тоді як чоловіки у більшості випадків виступають спікерами-високопосадовцями та експертами з різних тем. Жінки зовсім не коментують тему “Наука і технології” (100% спікерів – чоловіки), а у темі “Спорт” та “Війна” було лише 9% і 7% спікерок.

Найбільшу кількість зневажливих матеріалів містять таблоїди, які не дотримуються професійних стандартів. Співвідношення уваги до чоловіків і жінок залежить від їхніх ролей у матеріалах. Найпомітніше домінування чоловіків у категорії високопосадовців (понад 90%), через те, що саме вони в Україні здебільшого обіймають керівні посади – як-то президент, премʼєр-міністр, очільники міністерств тощо. Це підкреслює недостатню представленість жінок на керівних посадах в уряді та інших державних установах.

Крім того, згідно з результатами дослідження, мішенню дискримінації стають виключно жінки (87,8% матеріалів), тоді як жоден матеріал у вибірці про чоловіків не містить стереотипних суджень. Незначний відсоток недискримінаційних матеріалів про жінок або для жінок повʼязаний передусім з темами, що містили політичну складову. Два ключові типи дискримінації в повідомленнях – це лукізм і обʼєктивація, які часто фігурують одночасно (48,04% та 45,1% від загальної кількості зафіксованих випадків дискримінації відповідно).

Водночас дослідники відзначили, що проблема сексуального насильства повʼязаного з конфліктом, здебільшого є лише інструментом привернення уваги країн-союзників до потреби притягнення до відповідальності окупантів за скоєні злочини. Ключові спікери, які комунікували тему насильства під час війни, – це здебільшого представники влади (зокрема Офісу генпрокурора). Вони озвучують факти вчинення окупантами цих злочинів, їх розслідування та притягнення винних до відповідальності. Зустрічалися й особисті свідчення потерпілих, а також заклики до міжнародних інституцій не ігнорувати злочини проти цивільних.

“Значною мірою проблема того, як медіа поводяться з такими темами, обумовлені не стільки необізнаністю самих журналістів, скільки ситуацією у суспільстві. Наприклад, чоловіки частіше є спікерами на будь-які теми, а також часто медіа цитують топпосадовців, а це – саме чоловіки. Тож, коли йдеться про внутрішньо українські інфоприводи, де у нашому житті часто відсутній гендерний баланс загалом, то медіа є певним віддзеркаленням цієї ситуації”, – наголосив Захарченко.

Для дослідження CAT–UA сформували вибірку з 30 медіа, обравши найвідвідуваніші видання з різним ступенем відповідності професійним стандартам журналістики, політичної прихильності редакції, цільової авдиторії, тематики та локальності.

Зрештою до вибірки увійшли такі онлайн-медіа: “Українська правда”, “Радіо Свобода”, LB.ua, РБК-Україна, “Укрінформ”, “Інтерфакс-Україна”, “Українські Національні Новини”, dsnews.ua, Gazeta.ua, Mind, Hubs, Info Resist, Politeka, Znaj.ua, “Антикор”, “Високий замок” (Львів), Golos.ua, “Гордон”, “Думська” (Одеса), “Детектор медіа”, “Європейська правда”, “Економічна правда”, “Капитал”, Comments.ua., Контракты.UA, “Корреспондент”, The Village. Zaxid.net (Львів), Петро і. Мазепа, “Урядовий курʼєр”.

Для аналізу даних телемарафону “Єдині новини” дослідники зібрали масиви розшифрованих телесюжетів, що виходили в ефірі учасників марафону, зокрема телеканалів 1+1, ICTV, UA:Depnne, Inrep, “Ми-Україна”.

Запит на збір даних про гендерний баланс у медіа та телемарафоні включав ключові слова для позначення ситуацій, коли спікери виголошували різні заяви чи коментарі (дієслова “оголошувати”, “повідомляти”, “заявляти” та інші подібні в різних граматичних формах).

3 близько 500 000 повідомлень в онлайн-ресурсах випадковим чином відібрали 2 000 публікацій, а з близько 100 000 в марафоні – 1 000 повідомлень. Похибка вибірки не перевищує 2,5% для загального масиву й 1% – для масиву “Єдиних новин”. 

Нагадаємо, що у медіакомпаніях жінки також не суттєво переважають на керівних посадах, тоді як мають значну кількісну перевагу в представництві творчих професій, зокрема на телебаченні. Так, вони частіше працюють журналістками, ведучими, а також у сфері маркетингу та піару.

За результатами аналізу роботи медіаорганізацій, там простежується розподіл на групи так званих жіночих та чоловічих професій. Умовно їх можна поділити на творчі (жіночі) та технічні (чоловічі).