Проросійські наративи формують в українському просторі образ активісток і медійниць як ворогів країни – дослідження
Агресивне ставлення до питань гендеру й фемінізму в інформаційному просторі РФ призводить до маніпулятивного використання цієї теми, зокрема, й проти українських журналісток. У період із 24 лютого 2022 до серпня 2023 року в українських медіа також зафіксували низку деструктивних наративів, які співзвучні з наративами російського інформаційного простору.
Про це свідчать результати дослідження “Недооцінена загроза: гендерна дезінформація щодо українських журналісток”.
Для вивчення цього питання дослідниці провели контент-аналіз із використанням технологій великих даних (Big Data) інформаційного простору України та Росії (медіа, соціальні мережі, радіо, телебачення) щодо наявності чи відсутності гендерної дезінформації стосовно українських журналісток під час повномасштабної агресії Росії проти України.
Також вони використали інформаційно-аналітичний сервіс Attack Index із оброблення великих обсягів інформації відкритих джерел інтернету.
За словами дослідниць, наративи на зразок “Підтримка ЛГБТ-спільнот – зрада України” та “Журналісти, які підтримують гендерну рівність і різноманіття, – вороги України” побудовані на когнітивному дисонансі. Маркери нетерпимості, притаманні ціннісній системі Радянського Союзу чи Росії, поєднуються з маркерами толерантності демократичних країн.
Тож проросійські чи прорадянські наративи формують образ активісток і медійниць як ворогів України, підтримують відкриті заклики до фізичної розправи над ними.
Приміром, у липні 2023 року один із сумських телеграм-каналів погрожував місцевому виданню “Цукр” знищенням редакції після того, як медіа оприлюднило матеріал про життя місцевої ЛГБТ-спільноти. Комісія з журналістської етики засудила тиск на медіа та закликала Нацполіцію України розслідувати факт тиску на редакцію і знайти авторів погроз.
Допис із погрозами щодо редакції “Цукру” виділявся емоційною, образливою, нецензурною лексикою, закликав до фізичної розправи над журналістами. Зокрема, в дописі оприлюднили фото колективу “Цукру” з прізвищами співробітників, підписавши його “Вороги народу. Розстрільний список – 2024”.
“Нещодавно ми писали про місцеве видання, що допомагає і спонсорує хворих на гомосексуалізм та інші відхилення людей. Вони образилися й поскаржилися в прокуратуру. Показуємо обличчя тих, хто нівелює нашу спільну перемогу й хоче перетворити Україну на ЛГБТ-совок. Хтось сидить в окопах і власними руками мочить орків, а хтось переживає через гендерні невизначеності”, – йшлося в повідомленні, опублікованому в телеграм-каналі.
На захист журналістів “Цукру” стали українські видання та медійні громадські організації.
Нагадаємо, що понад половину українських представниць медійної сфери різною мірою переживали досвід насильства чи дискримінації на роботі з боку колег. Найчастіше респондентки онлайн-опитування, проведеного в межах дослідження, вказували на психологічне насильство, сексизм та кар’єрну дискримінацію.
Водночас жодна з них не зазначила, що переживала сексуальне насильство на роботі. Автори дослідження зауважили, що такі результати можуть бути зумовлені нерепрезентативністю дослідження та стигматизацією, яка існує щодо цього питання.
