Прокурори України розслідують 90 злочинів щодо депортації українців з окупованих територій – відповідь на запит

З початку широкомасштабної війни проти України правоохоронці Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей розпочали досудове розслідування в 90 кримінальних провадженнях щодо незаконного переміщення українців з тимчасово окупованих територій України, зокрема щодо незаконного переміщення всередині країни чи депортації за кордон українських дітей.

Про це йдеться у відповіді Офісу генерального прокурора на інформаційний запит видання ZMINA.

Росія проводить насильницьку депортацію в Херсоні. Фото: Російська газета

За даними відомства, найбільше проваджень щодо незаконного переміщення (йдеться про всі форми незаконного переміщення: переміщення мешканців у межах їхньої країни на окуповані території та депортацію – переміщення населення за межі рідної країни – Ред.) відкрила прокуратура Херсонської області – 48, на другому місті прокуратура Донецької області – 33 провадження. Прокуратура Запорізької області розслідує шість проваджень, а Луганської – три.

“Водночас ювенальні прокурори органів прокуратури місцевого та обласного рівнів наглядають за досудовим розслідуванням у 18 кримінальних провадженнях, розпочатих за фактами депортації дітей”, – йдеться в повідомленні.

З усіх проваджень щодо депортації дітей найбільше відкрито також у Херсонській області – 13. У Запорізькій – три та в Донецькій – два. 

Утім, кількість відкритих проваджень, на думку адвокаційної директорки Центру прав людини ZMINA Альони Луньової, може не відбивати кількості потерпілих або кількості епізодів депортації.

“Необхідно уточнити, чи ці провадження стосуються індивідуальних звернень, чи випадків депортації окремих груп людей, наприклад, з інтернатних закладів. У будь-якому разі цифри дуже показові: представники РФ кажуть про вивезення щонайменше 4,7 млн українців; за даними США, протягом дев’яти місяців окупанти депортували до Росії 1,6 млн українців. І водночас ми маємо лише 90 кримінальних проваджень за фактами вчинення воєнного злочину депортації”, – каже експертка.

Вона також вважає, що невелика кількість проваджень щодо незаконного переміщення громадян України і їхньої депортації на територію РФ пов’язана з тим, що люди не звертаються до правоохоронних органів і не заявляють про те, що вони стали жертвами депортації.

“Важливо говорити про те, що люди можуть навіть не знати, що стали жертвами депортації, бо депортація у 21-му столітті відрізняється від тої депортації, про яку ми читали в історичних документах. Це не товарні вагони й виключно насильство як примус до виїзду. Створення умов, за яких українці вимушені були виїжджати тільки в бік Росії, щоб урятувати життя, – це також одна з ознак сучасної депортації”, – зауважує Луньова. 

Як пояснюють в Офісі генпрокурора, фіксувати кримінальні правопорушення щодо примусового переміщення та депортації українців їм допомагають публікації фото, відеозаписів, історій у ЗМІ. Зокрема, вони переглядають телеграм-канали, надсилають запити до громадських організацій, органів державної влади, опитують свідків та потерпілих. А також моніторять інтернет-ресурси країни-агресора, на яких окупаційна влада РФ висвітлює причини вивезення українців, стан їхнього здоров’я та інше.

“Під час досудового розслідування з’ясовуємо місця перебування депортованих осіб, зокрема українських дітей, а також осіб, які причетні до злочинних дій”, – повідомляють у прокуратурі.

На думку Альони Луньової, дуже важливо говорити та роз’яснювати людям, що таке депортація. Щоб ті, хто став її жертвами, це розуміли й могли подати заяву до правоохоронних органів про скоєння щодо них злочинів.

“З іншого боку, необхідно пояснювати, що далі відбуватиметься зі свідченнями про депортацію. Тобто як вони розслідуються, якою є мета. Важливо говорити про необхідність комунікації цих питань з боку правоохоронних органів, зокрема Офісу генерального прокурора. Для того щоб люди, які стали жертвами воєнних злочинів, зокрема злочину депортації, розуміли, які дії надалі вчинятимуть правоохоронні органи. Яких результатів ми хочемо досягнути тим, що закликаємо людей звертатися до правоохоронців”, – каже експертка.

За її словами, зараз правоохоронні органи України розслідують майже 65 тисяч воєнних злочинів. Це величезний обсяг, з яким навряд чи могла б упоратися будь-яка правова система світу. А тому постає питання, як забезпечити ефективне та повноцінне розслідування воєнних злочинів, які були скоєні та продовжують вчинятися на території України.

Нагадаємо, депортацію та насильницьке переміщення населення є одним з видів міжнародного злочину. Йдеться про насильницьке переміщення осіб, які зазнали виселення або інших примусових дій, з району, в якому вони законно перебувають, без підстав, що допускаються міжнародним правом. Депортація – переміщення населення за межі рідної країни. Насильницьке переміщення – переміщення мешканців у межах їхньої країни на окуповані території. Через дії РФ в Україні часто одна й та сама людина зазнає спочатку насильницького переміщення, а потім і депортації. Часто і те й інше відбувається під виглядом евакуації.

Як відрізнити евакуацію від насильницького переміщення або депортації читайте в матеріалі  ZMINA. 

Раніше ZMINA писала, що, за словами віцепрем’єр-міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук, відповідатимуть за депортацію всі – від тих, хто ухвалював такі укази, до водія, який примусово вивозив українців на територію Росії.

Нагадаємо, за даними Національного інформбюро, від початку повномасштабного вторгнення станом на кінець минулого року з України на територію Російської Федерації або Криму депортували 46 тисяч громадян України. Водночас, за інформацією російської сторони, станом на 3 жовтня на територію РФ прибуло 4,5 млн громадян України.

Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує випадки депортації українців на територію Російської Федерації та Білорусі, скоєних під час російської збройної агресії проти України.

Якщо ви стали потерпілим або свідком депортації на територію Російської Федерації або Білорусі, залиште інформацію про себе в онлайн-формі або ж напишіть на електронну адресу iy@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.

За згодою заявника отримана інформація буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, зокрема до Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо для розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні.