Правозахисники вимагають від окупантів звільнити громадянську журналістку Ірину Данилович

Правозахисники вимагають від окупантів негайно звільнити зниклу в Криму правозахисницю, громадянську журналістку Ірину Данилович.

Про це йдеться в заяві громадських організацій, опублікованій на сайті Центру прав людини ZMINA.

Ірина Данилович. Фото із соцмереж

Активістка та громадянська журналістка Ірина Данилович зникла 29 квітня 2022 року в окупованому Криму, коли поверталася з роботи додому.

Того ж дня в будинку в селі Владиславівка біля Феодосії, де вона проживала з батьками, російські силовики провели обшук, внаслідок якого вилучили телефони та техніку.

Представники окупаційної влади показали ухвалу на проведення обшуку, однак копію документа батькам Ірини не дали. Водночас вони не повідомили про її місце перебування, лише заявили, що вона нібито заарештована на 10 діб за передання “несекретної інформації” громадській організації. Станом на 9 травня, на одинадцятий день після зникнення, невідомо, де та в якому статусі перебуває Данилович.

Батько та адвокат журналістки подали заяву до кількох органів у Криму щодо викрадення людини, однак відповіді не отримали.

Є відеозапис моменту ймовірного викрадення Ірини, однак російські правоохоронні органи тривалий час відмовлялися долучити цей відеозапис до матеріалів справи та надати батькові його копію.

Викрадення Данилович має ознаки насильницького зникнення відповідно до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень.

Ірина Данилович працювала медсестрою, була також громадянською журналісткою, висвітлювала проблеми системи охорони здоров’я в Криму та поширювала інформацію про війну в Україні.

До початку війни співпрацювала з кількома медійними й правозахисними ініціативами (“InЖир-медіа”, “Кримський процес”) та вела власний проєкт “Кримська медицина без обкладинки”, де поширювалась інформація про права медичних працівників. Також Данилович брала активну участь у профспілковому русі та очолила кримське відділення профспілки “Альянс Лікарів”, через що опинилися під адміністративним тиском та була звільнена з роботи в наркотичній службі Феодосійського медичного об’єднання. Їй погрожували судом через профспілкову діяльність.

“Тоді як основна увага міжнародної спільноти прикута до масових звірств російських військ на материковій Україні, залишаються практично непоміченими репресії окупаційної адміністрації РФ у Криму. На окупованому півострові продовжуються свавільні обшуки, арешти, катування в місцях несвободи, вироки в політично вмотивованих кримінальних справах та інші грубі порушення прав людини, воєнні злочини й злочини проти людяності“, – йдеться в заяві правозахисників.

Викрадення Данилович у Криму на тлі широкомасштабних насильницьких зникнень у Херсонській, Запорізькій та інших окупованих областях України свідчать про реальну загрозу для життя, здоров’я та свободи для громадських активістів, правозахисників та інших осіб на всіх територіях, які тимчасово перебувають під контролем російських окупаційних сил. Впродовж 2014–2021 рр., за даними КримSOS, 44 особи стали жертвами насильницьких зникнень в окупованому Криму, доля та місце перебування 15 з них досі невідомі.

Правозахисники звернулися до урядів іноземних держав із проханням:

• Посилити дипломатичний, санкційний та інших тиск на Російську Федерацію для пришвидшення деокупації Криму, Донбасу та всіх інших територій України.
• Запровадити персональні санкції проти російських посадовців та співробітників окупаційної адміністрації, причетних до насильницьких зникнень та інших грубих порушень прав людини на всіх окупованих територіях України.
• Надавати всебічну підтримку жертвам насильницьких зникнень, їхнім рідним, а також жертвам інших грубих порушень прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності на всіх окупованих територіях України.
• Використовувати механізм універсальної юрисдикції для кримінального переслідування осіб, причетних до насильницьких зникнень, катувань, воєнних злочинів та злочинів проти людяності на всіх окупованих територіях України.

Заяву підписали: КримSOS, Регіональний центр з прав людини, Дім прав людини “Крим”, Центр прав людини ZMINA, Центр громадянських свобод, Інститут масової інформації, Український незалежний центр політичних досліджень, Черкаський правозахисний центр, Фундація “Відкритий Діалог”, Крайова Рада Українців Криму, Таврійська гуманітарна платформа, Правозахисний центр ДІЯ, Кримська правозахисна група, Центр Громадянської просвіти “Альменда”, Експертна група “Сова”, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Медійна ініціатива за права людини, Союз вимушених переселенців, Кримський центр ділового і культурного співробітництва “Український дім”, Національна спілка журналістів України”.