Правозахисники вимагають від Зеленського ветувати закон, що дозволить звільняти з роботи за неповідомлення про контакти в окупації

Президента України Володимира Зеленського закликають ветувати ухвалений Верховною Радою закон, що надає роботодавцям додаткові підстави звільнити працівника, зокрема за неповідомлення про контакти з людьми на окупованих територіях.  

Про це представники коаліції організацій, що опікуються питаннями захисту людей, постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, закликають у заяві на сайті Центру прав людини ZMINA.

Ілюстраційне зображення. Фото: Офіс президента України

Авторами закону стала група нардепів, серед яких Галина Третьякова, відома своєю сумнівною законотворчістю та заявами. Однією з останніх ініціатив, до розроблення якої вона була дотична, стала ідея саджати на довічно за “самовільну адвокацію України”. 

Спершу нардепи пропонували додати до Кодексу законів про працю норму, що обмежувала б роботу на держпідприємствах стратегічного значення тих, хто підтримує державу-окупанта. Але до другого читання документ сильно змінився, і до правил внутрішнього трудового розпорядку додали норму про неповідомлення про контакти в окупації. Це порушує Регламент Верховної Ради України, згідно з яким пропозиції й поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроєкту.

Автори звернення до Зеленського вважають, що вимога повідомляти про контакти в російській окупації суперечить державній політиці реінтеграції, а також фактично робить з мільйонів переселенців та інших громадян, зареєстрованих в окупації, тих, “зв’язок” з ким слід сприймати як загрозу. 

“Безсумнівно, злочини проти основ національної безпеки, зокрема колабораційні дії, належить ретельно розслідувати. Проте ці випадки мають розглядатися через призму національного кримінального законодавства, а не зміни до КЗпП”, – кажуть правозахисники. 

Аналіз документа показав, що він не містить визначення “зв’язків із фізичними особами”, тож не зрозуміло, контакт із ким може призвести до проблем. 

“Родинні зв’язки, контакти з колегами й друзями чи, може, підтримка зв’язків у соціальних мережах (як-от обговорення з невідомими людьми новин, поточної ситуації абощо). Невизначеність обсягу та змісту поняття “зв’язки”, про які має бути сповіщено роботодавця, очевидно порушує принцип правової визначеності й передбачуваності застосування правових норм. Таке положення фактично дозволяє роботодавцеві звільнити працівника безпідставно”, – звертають увагу правники. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Shutterstock

Вимогу щодо повідомлення про “зв’язки” з мешканцями окупованих територій чи людьми, які там перебувають або зареєстровані, правозахисники називають “непропорційним заходом державної політики для захисту національних інтересів України в умовах збройної агресії”. 

“Якщо автори законопроєкту справді вважають, що будь-які “зв’язки” з мешканцями окупованих територій чи переселенцями становлять потенційну загрозу національній безпеці, то як бути із Силами оборони України – адже чимало українських воїнів не просто мають такі зв’язки, але й самі є переселенцями з окупованих територій, мають там рідних і близьких, воюють за повернення до свого рідного дому”, – цікавляться правозахисники. 

Від Зеленського вимагають ветувати закон та повернути його до Верховної Ради з такими пропозиціями:

• вилучити з тексту пункт 14 статті 40 КЗпП України;
• вилучити з тексту абзац перший частини другої статті 142 КЗпП України.

Автори заяви підсумували, що держава має всебічно сприяти підтримці зв’язків із жителями окупованих територій, а не ставити ці зв’язки “поза законом”. 

“Підтримка зв’язків із громадянами в окупації – не злочин”, – нагадують вони. 

Нагадаємо, що в Офісі генпрокурора заохочують журналістів висвітлювати справи з колабораціонізму, але деякі справи свідчать про недоліки законодавства. 

Якщо хочете дізнатися більше про історію колабораціонізму в Європі, а також про те, як удосконалити українське законодавство про колабораціонізм, дивіться ролики на ютуб-каналі ZMINA.  

Фотографія обкладинки: Kurt “CyberGuy” Knutsson