Правозахисники назвали СБУ “основним порушником прав людини”

Дата: 12 Листопада 2021
A+ A- Підписатися

Законопроєкт №3196-Д про “Про Службу безпеки України”, що вже понад рік опрацьовується в парламенті й остаточно має бути ухвалений наступного тижня, закріплює надмірні та непропорційні повноваження служби, які планується здійснювати без будь-якого контролю та жодної можливості оскарження в разі зловживань навіть у суді.

Про це заявив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко під час пресконференції в Українському кризовому медіацентрі.

Джерело: president.gov.ua

На думку учасників заходу, правозахисників і фахівців з інтернет-безпеки, документ у нинішньому вигляді чітко не визначає змісту багатьох повноважень СБУ, підстав та порядку їхнього використання. Своєю чергою це створює можливості для зловживань та порушень прав людини. 

За словами Павліченка, СБУ, яка є прямим правонаступником КДБ, була і залишається основним порушником прав людини, виконуючи як притаманні, так і не завжди притаманні їй функції. Новий законопроєкт фактично легітимізує таку ситуацію, закріплюючи надмірні та непропорційні повноваження СБУ.

“Їх планується здійснювати без будь-якого контролю та можливості оскарження в разі зловживань, зокрема без судових дозволів здобувати інформацію, як це пропонується в статті 13 указаного закону, фактично дозволити діяти спецслужбі поза межами чинного правового поля в питаннях оброблення персональних даних, що однозначно порушуватиме право на приватність”, – уточнив він.

Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров вважає серйозною загрозою правам людини в Україні значне розширення повноважень СБУ. Зокрема, виведення контррозвідки з-під дії закону про оперативно-розшукову діяльність. Останній надавав певні гарантії проти зловживань, натомість у новому законі служба отримує додаткові нечувані повноваження, уточнив він.

“Оскаржити дії контррозвідки в суді фактично неможливо, зокрема внаслідок таємного характеру контррозвідувальних заходів. Підстави для таких заходів просто безмежні. Я думаю, що в жодній спецслужбі в демократичній країні повноваження без чіткого визначення ситуацій, коли вони можуть бути застосовані, та контролю за їхнім здійсненням просто неможливі”, – сказав правозахисник.

Водночас Захаров указав на те, що “відмовитися від контролю за економікою СБУ категорично не хоче”. Про це свідчать положення законопроєкту, згідно з якими нові контррозвідувальні підрозділи, що здійснюватимуть забезпечення економічного потенціалу та боротьби з організованою злочинністю, повністю переберуть на себе діяльність управлінь СБУ з розслідування корупційних та економічних злочинів, які ліквідуються.

Певне занепокоєння правозахисників викликає надане законом право СБУ блокувати ресурси в інтернеті, тобто цензури, та зобов’язання операторів телекомунікацій встановити відповідне обладнання, що надасть повний автоматичний доступ до інформації. Експерти вважають, що ефективність такої системи перебуває під великим питанням, а вартість створення та підтримання цього механізму дуже значна. І наявність механізму цензури інтернету призведе до зловживань, наприклад цензури ресурсів політичних опонентів, бізнесів, що конкурують, суспільно важливої інформації тощо.

Член правління Інтернет-асоціації України Максим Тульєв окреслив загрози, які становить новий законопроєкт для сфери інтернет-свобод. За його словами, крім перетворення СБУ на орган цензури також передбачається побудова коштом операторів зв’язку “безпрецедентної та повністю неконтрольованої системи стеження за користувачами мережі”. А саме – прослуховування та спотворення мережевого трафіку абонентів за допомогою пристроїв.

“Це пряма калька системи ТЗПЗ (технічні засоби протидії загрозам. – Ред.), що зараз впроваджується в Російській Федерації для подальшого створення “суверенного”, тобто повністю контрольованого та відімкненого від зовнішнього світу, сегменту інтернету”, – пояснив він.

Юрист Лабораторії цифрової безпеки Максим Дворовий зупинився на тому, що законопроєкт передбачає лише судове блокування сайтів із трьох підстав і що це загалом може бути належною процедурою обмеження доступу до шкідливого контенту в інтернеті. Але це тільки на перший погляд.

“Одне з положень закону де-факто закріплює практику блокування сайтів указами президента, надаючи СБУ повноваження брати участь у застосуванні санкцій на виконання рішень РНБО. Інше дозволяє обмежувати доступ до вебсайтів з метою протидії проведенню проти України спеціальних інформаційних операцій, що є досить широкою підставою, яка не відповідає вимогам правової визначеності. Підстави блокування сайтів також не уніфіковано в межах різних розділів та положень законопроєкту”, – роз’яснив він.

На його думку, дуже важливо, щоб цей законопроєкт нардепи розглянули за повною процедурою. Дворовий вважає, що з огляду на публічну підтримку документа основними партнерами України він, найімовірніше, буде ухвалений у цілому. Саме тому його повноцінний розгляд з можливістю кожного депутата відстояти свої правки є необхідним. Тим більше що деякі з них здатні суттєво обмежити шкідливий вплив на реалізацію прав людини в онлайн-середовищі, уточнив Дворовий.

На тому, що в новому законі СБУ не позбавляється жодних повноважень, а, навпаки, ці повноваження суттєво зростають, зупинився правозахисник, експерт Центру громадянських свобод Володимир Яворський.

За його словами, перехідні положення щодо позбавлення слідства СБУ чітко не визначено, бо немає змін до кримінального процесуального законодавства. До того ж якщо за чинним законодавством та Конституцією з обшуком, виїмкою речей, затриманнями, стеженнями людина зустрічалася, лише якщо її підозрюють у скоєнні злочину, то тепер СБУ має право все це робити для захисту національної безпеки, уточнив він.

“А під захистом національної безпеки розуміється будь-яка діяльність, що, може, комусь у владі не подобається. Очевидно, що всі ці заходи можуть бути застосовані проти опозиції, журналістів, представників громадських організацій та інших активних громадян, що критикують владу”, – пояснив експерт.

Голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук заявила, що “голосування за законопроєкт про СБУ – це тест на інстинкт самозбереження в народних депутатів”. На її переконання, законопроєкт зачіпає не тільки тих, хто може створити якусь загрозу нацбезпеці, але й кожного громадянина.

“Жити в країні, де співробітники спецслужби зможуть прийти як до бізнесу, так і до журналістів та вимагати доступ до інформації без рішення суду, небезпечно для всіх”, – сказала вона.

Матвійчук повідомила, що експерти та правозахисники запропонували поправки до законопроєкту, які слід обов’язково підтримати прямо перед голосуванням.

“Дуже сподіваємося, що здоровий глузд парламентарів спрацює”, – висловила сподівання вона.

Раніше про те, що законопроєкт про реформування СБУ надасть спецслужбі широкі повноваження без істотних гарантій від зловживання ними, заявляли експерти Міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch (HRW).

Нагадаємо, у січні 2021 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт 3196-д “Про Службу безпеки України” і призначила документ до другого та останнього читання на початку червня.

Через критику українських та міжнародних правозахисників розгляд неодноразово переносився. Проєкт зазнав численних переглядів між першим і другим читаннями, але, на думку українських і міжнародних правозахисних груп, усе одно містить положення, які надають СБУ занадто широке коло повноважень: нагляд, право на контроль за в’їздом та затримання громадян без відповідних гарантій прав людини, стверджують правозахисники.

Фото обкладинки – з відкритих джерел

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter