Правозахисники закликають спростити ромам видачу документів

Представники громадських організацій закликали владу спростити процедуру отримання документів, які посвідчують особу, для ромів-переселенців і моніторити потреби ромського населення.

Експерти переконані, вони є однією з найбільш уразливих категорій українців.

“З опитаних людей близько 60% не мають початкової освіти. Вони не вміють писати та читати. Відповідно до них закритий доступ до інформаційних послуг. У них не буде доступу до Інтернету. У них не буде можливості звертатись до інстанцій за допомогою. У них немає спеціальності та роботи”, – передає слова голови неурядової організації “Чачімо” Миколи Бурлуцького кореспондент Центру інформації про права людини.

За даними громадських організацій, з початку військового конфлікту близько 9 тисяч ромів покинули свої помешкання на сході України. 2 500 ромів хотіли зареєструватись як внутрішньо переміщені особи, але не змогли через відсутність у них паспортів. А 1500 ромів не мали жодної інформації про те, де можна зареєструватись, які для цього необхідні документи і де можна отримати будь-яку допомогу для переселенця.

Громадські активісти зауважують, по тому, як роми прибували в інші куточки України, негативне ставлення до них тільки посилювалось.

“Всі роми говорять про те, що до них дуже погано ставляться. Коли вони приходять до інституцій, то вони відчувають дуже негативне ставлення до себе. Я спілкувалсь з родинами, які навіть намагались приховати, що вони роми, бо вони боялись, що їм не нададуть житло чи не оформлять реєстрацію внутрішньо переміщених людей”, – каже Земфіра Кондур, віце-президент МБЖФ “Чіріклі”.

“Були випадки насилля зі сторони місцевого населення. Одного разу одній ромській родині зі Слав’янську розбили вікно, кинули пітарду з криками “Забирайтесь звідси геть, цигани!” У дитини був дефект серця і ця ситуація спровокувала приступ у неї”, – розповідає Микола Бурлуцький.

Понад 55% ромів не реєструються як внутрішньо переміщені особи через острах конфіскації їх майна міліцією чи іншими органами влади. Також люди бояться бути затриманими та підданим жорстокому поводженню з боку правоохоронних органів через відсутність документів.

“Ми зареєстрували низку випадків в Харківській області, коли від ромських родин вимагали гроші, погрожували знову відправити у зону АТО. Коли один такий випадок стався, ми туди виїхали промоніторити цю ситуацію. У тому випадку все підтвердилось. Та ситуація вирішилась. Трьох співробітників міліції звільнили з роботи”, – розповідає Микола Бурлуцький.  

Експерти закликають державні органи проводити роботу з ромськими громадами задля роз’яснення їхніх конституційних прав і обов’язків, а також тісно співпрацювати з громадськими активістами, які допомагають ромському народу в Україні.

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, що грунтуються, в свою чергу, на відомостях, отриманих від ромських НКО України, кількість ромів, які залишили місця колишнього проживання в зоні бойових дій, оцінюється приблизно в 6 000 осіб.