Правозахисники назвали партії, які погодилися захищати права людини в новому парламенті

Дата: 19 Липня 2019
A+ A- Підписатися

Коаліція Правозахисний порядок денний” підбила підсумки кампанії 13 кроків для нового парламенту на захист прав людини. У її межах правозахисники сформулювали і адресували політичним партіям, які беруть участь у виборах, список із найпріоритетніших завдань в сфері захисту прав людини для наступного скликання Верховної Ради України.

Презентуючи вимоги правозахисників, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров розповів про необхідність внесення змін до ІІ розділу Конституції про права людини, скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, спрощення системи реєстрації місця проживання, посилення антидискримінаційного законодавства, реформування СБУ, пенітенціарної системи, ратифікації Римського статуту і прийняття закону про воєнних злочинців, законодавства для захисту в’язнів Кремля й інші важливі кроки.

У ході кампанії представники громадських організацій зустрілися і обговорили пункти правозахисного плану із п’ятьма політичними партіями: “Слуга народу”, “Європейська солідарність”, “Сила і честь”, “Голос” і “Самопоміч”

Всім партіям-учасницям парламентських перегонів запропонували висловити позицію, надавши письмово відповіді на визначені проблемні запитання. Такі відповіді надали чотири партії: “Голос”, “Сила і честь”, “Самопоміч” і “Сила людей”.

Це не просто висловлені думки, а й закріплені в письмовому вигляді наміри та зобов’язання цих політичних сил захищати права людини у разі, якщо вони пройдуть до парламенту наступного скликання”, – зазначив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

Партії, які відповіли на питання правозахисників, практично в усіх пунктах висловили солідарне бачення проблем і погодилися працювати над їх подоланням. А щодо права власності на землю  – тут представники майже всіх партій вбачають окремі загрози, які супроводжують процес скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення. “Якщо без жодної підготовки скасувати цей мораторій, то земля буде розпродана протягом ночі від початку торгів такою була оцінка представників політичних сил”, – сказав Олександр Павліченко.

Окремо правозахисники проаналізували програми політичних партій щодо відображення в них тем і проблем, пов’язаних  із правами людини.

“Найбільш складно знайти відображення прав людини в програмах партій “Опозиційний блок”, “Опозиційна платформа – За життя” та “Українська стратегія Гройсмана”. З іншого боку виділяється партія “Голос”, яка приділяє правам людини, демократії найбільше уваги і ставить адекватні завдання в цій сфері”, – заявив експерт з прав людини Володимир Яворський. 

Він також звернув увагу на те, що частина партій категорично проти зняття мораторію на продаж землі, частина – за зняття, але жодна з партій не прописує механізму. Є й популістські заяви – наприклад, просто “роздати землю” народу України.

Партії досить чітко декларують принциповість у відношенні до збройного конфлікту. Виділяються із загалу тільки “Опозиційний блок” і “Опозиційна платформа – За життя” – ці політсили ігнорують присутність Росії і зовсім не піднімають питання Криму.

Небезпечними можуть бути і позиції у програмах щодо “перезавантаження” судів та інших державних органів. “Перезавантаженням” може бути звільнення у незаконний спосіб осіб, які займають певні посади. Якщо кожна влада почне з “перезавантаження” – у нас не залишиться незалежних інституцій. Вони створюються роками і не можуть знову бути створені за 2-3 роки”, – прокоментував Володимир Яворський.

Серед небезпек правозахисники називають і те, що “Слуга народу” декларує створення механізму відкликання народних депутатів. Це означає, що будь-яка партія вже після виборів зможе, фактично, поміняти всіх народних депутатів зі свого списку, які голосують “неправильно”, що руйнує парламентаризм.

Окремим пунктом правозахисники наполягають на створенні діалогового майданчику для співпраці парламенту й правозахисних організацій. “Ми намагалися вже зараз знайти союзників у майбутньому парламенті, щоб зрозуміти, із якими політичними силами будемо реалізовувати ті чи інші пункти нашого плану. Надалі працюватимемо над створенням в парламенті неформальної групи “друзів прав людини”, – зазначила голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Представники “Правозахисного порядку денного” звернулися до журналістів, активістів, громадських ініціатив для об’єднання зусиль. Вони пропонують парламентським фракціям щоквартальні зустрічі – щоб вибудувати інституційну співпрацю між владою і громадянським суспільством. А всі новообрані депутати отримають листи із рядом конкретних пропозицій щодо захисту прав людини в Україні.

***

Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що займаються вирішенням системних проблем законодавства та практики для захисту фундаментальних прав людини. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини ZMINA, Центр досліджень правоохоронної діяльності, “Проект Без кордонів”, Євромайдан SOS та інші. 

Контакти для зв’язку: human.rights.agenda.ua@gmail.com

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: