Поліція незаконно збирала персональні дані членів єврейської громади Коломиї. Почалося службове розслідування
Дата:
12 Травня 2020
Представники Департаменту внутрішньої безпеки та Головного слідчого управління Нацполіції розпочали службове розслідування за фактом збору інформації про членів єврейської громади Коломиї, що на Івано-Франківщині. Від її керівника вимагали адреси людей та їхні мобільні телефони.
Про це повідомляють на офіційному сайті Нацполіції.
Правозахисники наголошують, що збір такої інформації є незаконним, а дії правоохоронців можуть вважатися виявом антисемітизму.
https://www.facebook.com/eduard.dolinsky/posts/3259159864116059
10 травня Едуард Долинський, директор Українського єврейського комітету, опублікував на своїй сторінці у фейсбуку лист від Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області, адресований голові єврейської громади Коломиї Якову Заліщикеру. У листі зазначено, що він є виконанням вказівки № 1062/55/02-2020 Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції.
Так, у листі, датованому 11 лютого, з огляду на “боротьбу з транснаціональними й етнічними організованими групами й злочинними організаціями” Заліщикера просили надати копію статуту, список членів єврейської громади та перелік студентів єврейської національності, які навчаються у ВНЗ Івано-Франківської області, їхні анкетні дані, а також адреси цих людей і їхні мобільні телефони.
У відповідь на лист голова єврейської громади Коломиї повідомив, що її статут наявний у Єдиному реєстрі громадських формувань, а персональні дані членів він може надати лише в разі зареєстрованих кримінальних проваджень.
У коментарі ZMINA Заліщикер розповів, що так і не отримав реакції від правоохоронців, тож вирішив поділитися листом з Долинським, який і оприлюднив його в соцмережах:
“Він спочатку сприйняв це як анекдот”.
Крім того, Заліщикер зазначає, що контактував з іншими єврейськими громадами України, та стверджує, що жодна не отримала подібного листа.
Він додає, що після того, як публікація привернула до себе увагу ЗМІ, співробітники управління та голова Національної поліції Ігор Клименко особисто вибачилися перед ним.
“Як тільки ця інформація з’явилася в мережі, я одразу призначив за цим фактом службове розслідування, адже будь-які прояви ксенофобії і антисемітизму неприйнятні. Мені прикро, що така ситуація взагалі відбулася. Саме тому в максимально стислі терміни буде проведене службове розслідування, основна мета якого – з’ясувати причини і необхідність надсилання листа про збір даних представників єврейської громади”, – цитують Клименка в пресрелізі Нацполіції.
В’ячеслав Ліхачов, керівник Групи моніторингу прав національних меншин, пояснює, що збір такої інформації є незаконним, а дії правоохоронців можуть вважатися виявом антисемітизму.
“Це як мінімум кричущий випадок етнічного профайлінгу, абсолютно неприпустимого в діях поліції. Якщо такого листа отримали виключно єврейські громади, впевнено можна назвати ці дії антисемітськими. Лист можна розцінити як підозру всіх громадян “єврейської національності” і членів юдейської релігійної громади в причетності до “транснаціональних і етнічних організованих груп і злочинних організацій”.
На думку експерта, ситуація може також бути спробою налякати голову громади, змусити його знизити активність, пов’язану із захистом єврейської спадщини:
“У Коломиї кілька років розгортається конфлікт єврейської громади й місцевої влади, пов’язаний з ділянкою землі, що розташована майже в центрі міста – територією колишнього єврейського кладовища. Він тягнеться як у судах, так і в публічній сфері. Я вважаю, місцева влада попросила поліцію якось натиснути на громаду саме в цьому контексті, а в поліції не вистачило розуму зробити це якось тонше і в межах закону”.
Натомість сам Заліщикер зауважує, що поки не простежує цього:
“Мені обіцяють надати копію вказівки № 1062/55/02-2020, яка надійшла з Києва. Лише прочитавши її, зможу робити припущення”.
ZMINA також надіслала відповідний запит до Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції.
Водночас Микола Сіома, виконавчий директор Української фундації правової допомоги, зазначає, що такі дії правоохоронців можна розглядати з іншого погляду:
“З огляду на нашу тісну співпрацю з поліцією можу констатувати, що дотримання прав людини не є пріоритетом у її діяльності. Натомість практика роботи на показники та статистику досі існує”.
Фахівець каже, що раніше до фундації зверталися декілька сервісних організацій, у яких поліція просила інформацію щодо наркозалежних, які лікуються в межах програм замісної підтримувальної терапії і :
“Слідчі телефонували й просили надати списки пацієнтів. Звісно, коли ми зверталися до правоохоронців, то завжди отримували відповідь про те, що така практика незаконна, а також вибачення. Такі приклади свідчать про формування “бази” для майбутньої статистики розкриття злочинів”.
